
У селищі Козова на Тернопільщині варять пиво, яке тримає в собі історію цілої епохи. Тут народився Альфред фон Вакано – австрійський дворянин, який подарував світу легендарне “Жигулівське” пиво і заснував найбільшу броварню в Росії.
Сьогодні в його рідному місті місцевий підприємець Володимир Ярема, засновник “Козівської ремісничої броварні”, відроджує древні пивоварні традиції. Тож розповідаємо, як у Козові повертають автентичний смак Галичини.
Австрійський дворянин з Козови, який змінив історію пивоваріння в Росії
12 травня 1846 року в Козові народився Альфред фон Вакано – людина, яка згодом прославила це маленьке містечко на весь світ. Його батько Філіп керував землемірчою експедицією, описував землі Козови, а мати походила з відомого австрійського роду баронів Штедінг. Після повернення до Відня хлопець здобув освіту у Віденській комерційній академії, навіть встиг повоювати в австро-прусській війні 1866 року.

У 80-х роках ХІХ століття фон Вакано став першим, хто почав варити авторське пиво у промислових масштабах. До цього він попрацював на пивоварнях у Чехії, Німеччині та Санкт-Петербурзі, набрався досвіду. Росіяни тоді кликали підприємців відкривати бізнес, і австрієць заснував найбільшу броварню в Самарі – те саме Жигулівське пивоварне товариство.
Спочатку його напій називався “Віденське” – за походженням творця. Класичний рецепт допускав використання 15-20% несолодженого ячменю, решта – солод. Це давало особливий смак і якість.
Як радянська влада зіпсувала рецепт “Жигулівського” і що таке насправді “живе пиво”
Багато хто вважає “Жигулівське” пиво справжньою спадщиною фон Вакано. Але це не так, розповідає “Терміново” Володимир Ярема. Радянська влада зіпсувала оригінальний рецепт австрійця до невпізнання. Якщо класичне віденське пиво містило максимум 15-20% несолодженого ячменю, то в радянському “Жигулівському” було лише 15% солоду. Решта – суцільна економія і підміна якості.

Ще один міф радянських часів – так зване “живе пиво”. Володимир Ярема пояснює просто: живими можуть бути лише дріжджі, а в “живому” пиві живе все, що не повинно там жити. “Цей термін придумали в СРСР як маркетинговий хід, щоб виправдати недотримання санітарних норм на виробництві”, – каже підприємець.
На щастя, українські броварні, зокрема на Тернопільщині, майже побороли цю практику. Більшість з них тепер використовують пастеризацію, яка знищує шкідливі мікроорганізми і зберігає справжній смак напою.
30 рецептур і жодного ароматизатора: що варять у Козівській ремісничій броварні
Володимир Ярема – людина, закохана в історію рідної Козови. Він досліджує минуле міста, шукає цікаві факти. Саме любов до історії певним чином і штовхнула його до пивоваріння. Адже в Козові народився творець “Жигулівського”, тут стоїть давній замок з пивоварнею, тут кипіло життя.

Зараз у броварні є близько 30 рецептур. Більше 10 видів завжди доступні для покупки. Зокрема, Володимир варить класичне бельгійське пиво типу бланш – одне з найлегших в асортименті. До Великодня з’являється “Цвіклі”, восени – пиво з гарбузом, влітку – ягідне. Це сезонні напої, які повинні відображати традиції краю, пояснює бровар.
За словами Володимира, є така традиція: якщо в регіоні росте виноград, люди п’ють вино. Якщо росте зерно – варять пиво. Тернопільщина – зернова земля, тому пиво тут завжди було в пошані. Володимир використовує максимум української сировини і жодного ароматизатора – лише натуральна речовина.
У пиво з гарбузом додають натуральний печений гарбуз. Ягоди для літніх сортів проходять пастеризацію при температурі 75 градусів. Якщо нагрівати більше, втрачається аромат, смак і вітаміни, каже Володимир. Технологія продумана до дрібниць.
Пиво на честь жидівки Хайки, яка тримала найсмачнішу корчму в Козові
Одна з найцікавіших позицій в асортименті – пиво “Хайка Крон”. Воно виготовлене у бельгійському стилі гозе з морською сіллю та розмарином. Назване на честь жидівки Хайки, яка тримала корчму в Козові. За переказами, у неї було найсмачніше пиво в місті. Володимир вирішив відродити цю легенду і створив власну версію напою.

Хіт продажів броварні – “Золота Коза”. Стиль класифікують як український золотий ель. Тут використовуються бельгійські дріжджі і хміль “Злато Полісся”.
Безалкогольні напої: медовий квас і комбуча з козівської броварні
Окрім пива, в броварні виготовляють і безалкогольні напої. Є 6 смаків унікального медового квасу “Газбулька” і три варіанти комбучі “Козуча” з цікавими поєднаннями смаків. Це альтернатива для тих, хто не вживає алкоголь, але хоче спробувати щось особливе.

Броварня працює на принципах сучасного погляду на традиції Галичини. Володимир і його команда хочуть, щоб через їхній продукт люди відчули смак, аромат та натхнення краю. Передати історію і сучасність в одній пляшці.
У давні часи в козівському замку теж була пивоварня. Зараз цю традицію відроджують у новому форматі – з дотриманням якості, санітарних норм і повагою до історії.
Де купити козівське пиво в Тернополі та області
Продукцію Козівської Ремісничої Броварні можна знайти в кількох локаціях Тернополя. Найшвидше новинки асортименту з’являються в магазині “Від села до міста” за адресою вулиця Будного, 3 (прохідна хлібзаводу №2). Там є холодильник, де завжди свіжі сорти.
Ще пиво продають у мистецькому та гастрокластері “НаПошті”, у Фермерській крамниці Старого Млина, магазинах “Креденс”, “Бонжур”, “Юник” у Підгородньому та “Пивоман” на Київській. Асортимент регулярно оновлюється.
А найкраще – приїхати безпосередньо на броварню в Козові на вулицю Дорошенка, 4. Там завжди чекають на душевну розмову за келихом смачного пива. Володимир із задоволенням розповість про кожен сорт, покаже виробництво і поділиться історіями про Козову та її славетних мешканців.
