
На Тернопіллі знову ридають матері та дружини, а маленькі діти не розуміють, чому тато більше не повернеться. Війна продовжує забирати найкращих – тих, хто вірив у перемогу, хто мріяв про завтрашній день, хто любив і був коханим. Цими днями область втратила ще вісьмох Героїв. Вони пройшли через пекло війни, але не судилося їм побачити мирне небо над рідною домівкою.
Василь Дзюбик

На Тернопільщині зустрічатимуть військового, який трагічно загинув в моторошній аварії на Львівщині.
Не стало Дзюбика Василя Анатолійовича 1991 року народження. Військовий був уродженцем Козівщини.
Після отриманих поранень та контузій, через проблеми зі здоров’ям, Василь був переведений до тилової частини на Львівщині. Тут він продовжував виконувати бойові завдання, зокрема збивав ворожі цілі.На жаль, повертаючись із практичних стрільб, воїн трагічно загинув унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Василь був одружений та проживав у селі Яблунів, де залишилися його дружина Оксана та маленька донечка Даринка. Також у загиблого залишилися мама Галина та сестра.
Тарас Мороз

Під час лікування від важкого поранення 1 листопада 2025 року помер уродженець села Лосівка, що у Скориківській громаді, Тарас Мороз. Про це повідомили у громаді, де жив Герой. Він боровся за життя у лікарні так, як і боровся в кривавому бою. Та, на жаль, серце молодого воїна не витримало.
У ці дні тернополяни приходять на могили до своїх рідних, аби сказати: ми пам’ятаємо. Ми любимо. Ви назавжди з нами.
Сергій Козачук

Сергій Козачук з позивним “Єті” загинув у моторошній аварії, коли повертався із довгоочікуваної відпустки на фронт. У молодого військового з Тернопільщини залишилася донечка та дружина.
“Пішов до лав небесних захисників наш земляк Козачук Сергій Петрович. 28 жовтня, перебуваючи у довгоочікуваній відпустці, Сергій помер у дорожньо-транспортній пригоді. Доля жорстоко обірвала життя того, хто пройшов через випробування війни, мріючи про мирні дні з близькими”, – повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. 1 листопада воїна поховали на Алеї Героїв Микулинецького кладовища.
Степан Білінський

Трагічна втрата для Борщівської громади. Віддав найцінніше за волю України військовий Степан Білінський 1977 року народження.
29 липня 2024 року в бою за Україну загинув молодший сержант Степан Білінський, житель села Ланівці. Степан вірний військовій присязі, мужньо виконав свій військовий обов’язок.Рідні довго чекали звістки, молилися і сподівалися, але жорстока війна, на жаль, забрала ще одне життя.
Вадим Башкіров

У жахливій аварії на Львівщині обірвалось життя військового з Козівської громади Вадима Башкірова. Про втрату повідомив голова Козівської селищної ради Сергій Добалюк.
“Знову жахлива звістка сколихнула громаду. Вчора, 30 жовтня, у дорожньо-транспортній пригоді на Львівщині загинув мешканець села Медова, військовослужбовець Башкіров Вадим Вадимович, 1988 року народження”, – йдеться у повідомленні.
Назар Стронський

На фронті загинув Назар Стронський 1990 року народження, житель села Підзамочок. Про це повідомили у Бучацькій міській раді.
“Чорне крило війни принесло сумну звістку в нашу громаду.
30 жовтня загинув солдат, водій зенітного кулеметного відділення Назар СТРОНСЬКИЙ, 1990 року народження, житель села Підзамочок.
З глибоким болем Бучацька громада схиляє голови у скорботі за полеглим Захисником, який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Назар СТРОНСЬКИЙ назавжди залишиться у пам’яті рідних, побратимів і всіх, хто знав його як мужнього, щирого і відданого сина своєї Батьківщини”, – йдеться у повідомленні.
Тарас Петрик

Збаражчина в скорботі. Війна забрала життя молодого військового Тараса Петрика 1996 року народження.
Молодший сержант командир міномета загинув 22 жовтня під час виконання бойового завдання у Покровську Донецької області. Воїна поховали 30 жовтня у рідному Збаражі.
Михайло Дармограй

Тернопільщина втратила свого захисника Михайла Дармограя 1970 року народження.
“Чортківська районна військова адміністрація із глибоким сумом повідомляє, що на війні помер захисник України — Дармограй Михайло Іванович (1970 р. н.), житель Золотопотіцької громади. Михайло Іванович служив водієм 1 автомобільного відділення 2 автомобільного взводу. Вірно та віддано виконував свій військовий обов’язок. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким з приводу втрати рідної та дорогої людини. Поділяємо ваше горе, сумуємо за втратою вірного сина України”, – повідомили в Чортківській районній державній адміністрації.
Щиро співчуваємо рідним та близьким наших Героїв, розділяємо з ними біль невимовного горя. Вічна їм пам’ять і слава!
