
У невеличкому селі Язловець на Тернопільщині, недалеко від Бучача, стоїть храм, якому майже п’ять століть. Колись це місто змагалося за торгівельну славу з самим Львовом, а вірменські купці скаржилися львівським конкурентам на надто вигідне розташування. Сьогодні про ті часи нагадує хіба що стародавній костел Сурб Нікогайос, який пережив і війни, і руйнування, і зміну епох.
Попри непрості століття, вірменська святиня залишається унікальною пам’яткою в селі Язловець на Тернопільщині – колишньому ренесансному місті, знищеному авіацією ще на початку ХХ століття. Світлини фортеці опублікувала “Україна інкогніта”.
1551 рік на фасаді: як у тернопільському селі зберегли костел, старіший за більшість українських замків
Язловець сьогодні важко назвати містом. Це звичайне село, яке мало хто помічає на карті Тернопільської області. Але кілька століть тому саме тут билося торгове серце цілого регіону. Вірменські купці обрали це місце своєю твердинею ще за часів Ренесансу, і невипадково. Розташування було настільки вигідним, що навіть львівські торговці скаржилися на нечесну конкуренцію.
У 1551 році вірмени звели тут костел Сурб Нікогайос. За традицією тих часів храм одразу будували як фортецю. Кожна мурована споруда мала захищати людей не лише духовно, а й фізично. Товсті стіни, невеликі вікна, масивна конструкція – все це робило костел справжньою оборонною спорудою. На початку XVII століття до будівлі додали чотирикутну башту-дзвіницю, яка посилила захисні можливості комплексу.
Коли Язловець був вірменською столицею: чому про це місто забули, хоча воно конкурувало зі Львовом
Вірмени не просто жили в Язловці – вони визначали обличчя міста. У добу Раннього Модерну це була їхня територія, їхня культура, їхня архітектура. На початку XVII століття Язловець отримав особливий статус – тут розташувалася кафедра вірменського архієпископа. Фактично місто стало вірменською столицею всього Поділля.
Вірменська забудова Язловця вражала всіх, хто сюди приїжджав. Ренесансні будинки, вишукані деталі – місто виглядало як справжня перлина. Дослідники та мандрівники на початку ХХ століття захоплювалися цим архітектурним ансамблем. Але побачити його сучасникам вже не судилося.
Російські бомбардувальники знищили ренесансне місто: Язловець міг стати першим у світі, зруйнованим авіацією
Язловець практично зник з лиця землі під час Першої світової війни. Російські бомбардувальники «Ілля Муромець» здійснили кілька масованих нальотів на місто. Військової необхідності в цьому не було жодної. Язловець не був стратегічним об’єктом, тут не стояли ворожі війська, не було важливих укріплень. Просто місто бомбили, тому що могли.
Вся ренесансна забудова перетворилася на руїни. Історики припускають, що Язловець міг стати першим містом в історії людства, яке повністю знищила авіація. Від колишньої вірменської пишноти майже нічого не залишилося.
Головний вірменський храм устояв. Костел Сурб Нікогайос, який сьогодні відомий як церква святого Миколая і належить УГКЦ, пережив бомбардування. Можливо, його врятували товсті стіни, споруджені ще в XVI столітті як оборонні. Можливо, просто пощастило. Так чи інакше, але святиня залишилася стояти серед зруйнованого міста.
Сьогодні про вірменське минуле храму нагадує фундаційна таблиця з написом вірменською мовою. Вона прикрашає різьблений ренесансний портал головного входу. Цей портал дуже схожий на портал сусіднього костелу Внебовзяття Пречистої Діви Марії – вони майже близнюки. Обидва виконані в одному стилі, з однаковою увагою до деталей і прикрас.
Язловець втратив своє значення, перетворився з міста на село, забув про купецьку славу і вірменську столичність. Але костел Сурб Нікогайос досі стоїть. Майже п’ять століть на його фасаді – свідок того, як змінювалася Україна, як зникали цілі народи і культури, як руйнувалися міста. І як попри все вдавалося вижити.