У Мережі показали унікальні фото Бережан 1941 року. На знімках – понищене війною містечко, і люди – у національному вбранні. На світлинах видно і армійських офіцерів.
Фото опублікував у Фейсбуці історик Володимир Бірчак з посиланням на Hendrik van Haar, який відшукав ці світлини у Bundesarchiv (Федеральний архів Німеччини).
“Гляньте, які шикарні світлини містечка Бережани, що на Тернопільщині. Липень 1941 року. На першій світлині на Церкві Пресвятої Трійці видніється синьо-жовтий прапор”, – пише Бірчак.
Історик припускає, що люди, зображені на фото, прийшли на дійство з нагоди відновлення Української Держави у Бережанах. “На фото видно сцену біля церкви, а також якийсь великий надпис. Ну і святково одягнуті люди. Багато людей також із парасольками, ймовірно прийшли на дійство і так захищаються від липневого сонця”, – пише він.
Історична довідка. Місто Бережани на Тернопільщині було окуповане німецькими військами на початку липня 1941 року.
Протягом липня 1941 року влада в Бережанах змінювалася:
Початок липня (до 3 або 7 липня): Влада Радянського Союзу (СРСР) в особі органів НКВС та місцевих радянських адміністрацій, які панічно відступали на схід. Цей період відзначився масовими розстрілами політичних в’язнів у Бережанській тюрмі, скоєними НКВС.
НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ) розстрілював в’язнів під час свого панічного відступу в червні-липні 1941 року з кількох причин, що ґрунтувалися на страху, ідеології та прагненні приховати сліди злочинів.
Знищення “Ворогів Народу”- це була основна ідеологічна причина. Більшість в’язнів у тюрмах Західної України, включно з Бережанами, були політичними в’язнями:
- Члени українських національних організацій (наприклад, ОУН).
- Представники місцевої інтелігенції, духовенства та колишньої “буржуазії”.
- Люди, звинувачені у “контрреволюційній діяльності”.
Радянське керівництво розглядало цих людей як небезпечний елемент, який міг перейти на бік німецьких окупантів або підняти повстання в тилу Червоної Армії. За логікою сталінського режиму, краще було їх знищити, ніж залишити живими, щоб вони не стали базою для антирадянського опору.
Згідно з історичними даними та звітами, захоронення закатованих в’язнів з Бережанської тюрми проводилося у наперед підготовлених ямах на території замкового комплексу (Замок Синявських), де на той час розташовувалася військова частина НКВС.
“Дід казав, що закидана яма добу ще рухалася, нквдисти нікого не підпускали туди, розкопали вже як німці зайшли в Бережани”, – пише у коментарях Ольга Дерень.
У перших числах липня 1941 року, коли німецькі війська зайняли місто, родини кинулися шукати своїх близьких до Бережанської в’язниці, а згодом були дозволені розкопки могил на території замку.
На стіні цієї будівлі встановлено меморіальну таблицю, присвячену жертвам сталінських репресій. Біля неї також розташована капличка на вшанування пам’яті закатованих українських патріотів.
Деякі свідчення вказують на те, що тіла замордованих могли бути поховані і в інших місцях. Зокрема, є згадки про те, що тіла деяких жертв, засуджених до страти, відшукали пізніше восени у закиданій камінням ямі біля Бережанського лісу.
З 3 або 7 липня 1941 року: Влада перейшла до Нацистської Німеччини.
Німецька окупація Бережан, згідно з джерелами, тривала з 3 або 7 липня 1941 року до 22 липня 1944 року. Бережани увійшли до складу Дистрикту Галичина (Distrikt Galizien) Генерал-губернаторства. З серпня 1941 року Бережани стали окружним центром (Kreishauptmannschaft). Німці також вбивали населення Бережан – переважно євреїв. Антисемітська політика нацистів призвела до планомірного знищення майже всього єврейського населення міста, яке до окупації становило значну частину жителів. У місті було створено гетто, яке стало місцем ізоляції та винищення.
Знищення євреїв відбувалося у кілька етапів:
-
- Жовтень 1941 року: Близько 600 чоловіків (ремісників і торговців) розстріляно у каменоломні в селі Рай (попри спроби юденрату викупити їх).
- Грудень 1941 року: Близько 1000 старих, жінок та дітей розстріляно у лісі біля села Літятин.
- Подальші акції: Решта єврейського населення з гетто знищувалася або депортувалася до таборів смерті.
Загальна кількість єврейських жертв Голокосту з Бережан та околиць оцінюється у кілька тисяч осіб.
About the author
У Тернополі сталася велика пожежа на СТО – рятувальники показали відео
У Тернополі на вулиці Морозенка сталася велика пожежа. По обіді біля "Подолян" спалахнуло СТО. Про це повідомили у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "9 листопада о 12:11 рятувальники отримали повідомлення про пожежу на вулиці Морозенка у Тернополі. Вогонь виник у приміщенні станції технічного обслуговування. Площа пожежі становила 50 м²", - йдеться у заяві. "На місце події оперативно прибули вогнеборці. Для недопущення поширення полум’я залучили додаткові сили та техніку. Завдяки злагодженим діям рятувальників о 12:34 пожежу локалізували. До гасіння залучили 5 одиниць техніки та 14 рятувальників", - йдеться у заяві рятувальників.
На Чортківщині у пожежі загинула людина
На Чортківщині сталася трагедія - у пожежі загинула людина. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Село Осівці Бучацької громади — о 11:20 виникла пожежа господарської будівлі на площі 40 м². Вогонь знищив підлогу, побутову техніку та речі домашнього вжитку. Врятовано 3 будівлі. На жаль, загинув 67-річний власник будівлі", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/146757/
На Чортківщині 35-річний водій отримав важкі травми: його авто злетіло в кювет
На Тернопільщині сталася серйозна аварія - автомобіль злетів у кювет і перекинувся. Про це повідомили у ГУНП у Тернопільській області. "У неділю, 8 листопада, близько 12:30 між селами Дністрове та Дзвинячка Чортківського району водій автомобіля ВАЗ-2109 не впорався з керуванням та допустив з’їзд у кювет, де транспортний засіб перекинувся. У результаті аварії численні травми голови отримав водій – 35-річний житель Чортківського району. Його доправили до лікарні", - йдеться у повідомленні.
На Кременеччині попрощаються з лікарем-офтальмологом
На Кременеччині помер лікар-офтальмолог місцевої лікарні Севастьян Мартинчук. Про це повідомили у Кременецькій лікарні. Лікар відійшов до вічності 7 листопада. "Севастьян Андрійович був висококваліфікованим лікарем, відданим своїй професії та медицині. Його професійність, людяність, доброзичливість і багаторічна праця назавжди залишаться у пам’яті колег, пацієнтів та всіх, хто його знав. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Севастьяна Андрійовича назавжди залишиться у наших серцях", - йдеться у заяві.
Туалетний папір в офіс: як розрахувати запас
Туалетний папір, здавалося б, дрібниця, але саме через неї може зупинитися весь робочий день. Туалетний папір в офісі закінчується завжди невчасно: в п'ятницю ввечері, перед довгими вихідними або в розпал ділових переговорів. Office Better розібрався, як правильно підрахувати потребу і більше не стикатися з цією проблемою. Скільки рулонів витрачає один офіс Середньостатистична людина використовує від 50 до 100 аркушів туалетного паперу на день. У перерахунку на стандартний рулон із 150–200 аркушів це приблизно один рулон на 2–3 дні при щоденному відвідуванні вбиральні. В офісному середовищі картина дещо інша. Один співробітник у середньому витрачає 1–2 рулони на тиждень, залежно від режиму роботи та кількості відвідувань санвузла протягом дня. Якщо офіс приймає клієнтів або відвідувачів, витрата зростає пропорційно їхньому потоку. Ці цифри варто брати за базу, але не за абсолютну норму. Тип паперу, кількість шарів і щільність аркуша суттєво впливають на фактичну […]
Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»
Неділя, вісім вечора. Попереду тиждень, де чотири класи, три предмети й жодної готової вправи. Знайомо? Коротка відповідь: матеріали на тиждень реально зібрати за один вечір, якщо ділити роботу на етапи, не вигадувати вправи з нуля і віддати перевірку системі. Це не про швидкість заради швидкості, а про те, щоб матеріали на тиждень не ставали другою роботою. Це про те, щоб у середу о пів на дванадцяту ви спали, а не складали контрольну для 7-В. Нижче схема на 90 хвилин, яку можна адаптувати під свій розклад. Ми розбираємо її на узагальненому прикладі вчителя з двома паралелями й трьома предметами, а не на історії конкретної людини. Чому матеріали на тиждень не встигають за вечір Причина рідко в тому, що вчитель повільний. Причина в тому, що за один вечір доводиться робити дуже різні речі: обирати теми, шукати вправи, форматувати, друкувати чи завантажувати, готувати […]
