Кременецький адвокат розповів про судовий процес 1753 року, де місцевий кат Антоні Кендруцький “витягував правду” за магдебурзьким правом.
У лютому 1753 року тісна зала Кременецького суду стала ареною для жорстокого процесу, що розгортався за нормами магдебурзького права. На лаві підсудних опинилася селянка Євка Станориха зі Щуровчиків. Жінку звинуватили у дітовбивстві після того, як її мертве немовля знайшли у хліві, частково з’їденим свинями. Хоча Євка наполягала, що дитина народилася мертвою, її суперечливі свідчення (“залишила тіло в ряднині”, “поховала”) та плітки про “зілля” та “чаклунство” викликали підозри. 12 лютого Євка шокувала суд, заявивши, що Оришка Личманиха дала їй зілля для аборту. Справа швидко переросла з дітовбивства у відьомство. Про це розповів адвокат Віталій Сідоров.
Читайте також: На Тернопільщині об’єднання борців очолив фігурант гучної справи про розкрадання
Згідно з тогочасним правом Речі Посполитої (зокрема, кодексом “Кароліна”), “правда” у тяжких злочинах мала бути “витягнута” за допомогою тортур. 13 лютого Євку передали до рук Антоні Кендруцького — місцевого ката (“містра”), якого Кременець, як адміністративний центр Волині з 1569 року, утримував на постійній основі. Це було рідкістю. Антоні застосував дибу та свічки: тричі розтягував жінку, рвучи суглоби та обпікаючи шкіру. Попри крики, Євка трималася свого: “Оришка винна!”. За статтею “Кароліни”, незмінне зізнання фіксувалося як істина.
14 лютого кат взявся за Оришку Личманиху. Вона зламалася під тортурами, детально описуючи приготування “піліп-зілля” з замовляннями, шабаші та польоти на мітлі (березовому пруті). Оришка також назвала співучасниць – Мотру Ткачиху та Настю Дзерицьку. Ці свідчення були типовими для відьомських процесів Речі Посполитої (1550–1770-ті). Кременецький кат Антоні не лише катував, а й виконував інші функції: голив обвинуваченим волосся (шукаючи “чарівні амулети”) та фіксував зізнання.
Суд виніс вирок: Євку засудили до обезголовлення мечем (відносно милосердно). Оришка отримала 200 ударів батогами (по 50 щомісяця). Інших “відьом” лише попередили про спалення у разі рецидиву. Кременець “лідирував” у регіоні за кількістю вироків: із 198 відьомських справ Волині/Поділля, що розглядалися між 1560 та 1780 роками, лише 7 використовували тортури, і лише 13 закінчилися стратою – більшість із них відбулася саме тут, завдяки наявності постійного ката.
“Як адвокат, скажу: це був судовий жах! Тортури, узаконені “Кароліною”, змушували вигадувати шабаші – біль ламає всіх. Жінки, часто бідні селянки, страждали від забобонів і помсти панів (70% обвинувачених – жінки, за Катериною Дисою). Антоні Кендруцький, хоч і “профі”, був гвинтиком системи, де кат – символ страху, а не правди. Сучасне право шукає докази – ДНК, свідки, експертизи, а не диба. Але й сьогодні бачу відлуння: тиск у СІЗО, упередження в судах. Урок? Тоді кат “витягував” зізнання, сьогодні тиск може бути психологічним, адміністративним, інформаційним. Тоді люди боялися диби — сьогодні бояться системи. Єдина різниця: тепер ми маємо право на захист”, – йдеться у дописі.
About the author
Спортсмен з Тернополя виборов першу золоту нагороду на Зимових Паралімпійських іграх
Тернопільський парабіатлоніст Тарас Радь приніс Україні першу золоту нагороду на Зимових Паралімпійських іграх 2026 року. Тарас став найкращим у спринті та зумів випередити двох сильних суперників із Китаю. Про це повідомили у Тернопільській обласній державній адміністрації. Це вже друга золота медаль Паралімпіад у кар'єрі спортсмена. Тарас є заслуженим майстром спорту України та представляє тернопільський центр "Інваспорт". Свою професійну підготовку він здобував на факультеті фізичного виховання ТНПУ імені Володимира Гнатюка. "Пишаємось нашим спортсменом та вітаємо з блискучою перемогою", - йдеться у дописі.
На Тернопільщині ледь не згорів будинок
У селі Ласківці Теребовлянської громади сталася пожежа. Пообіді 6 березня там загорівся приватний будинок. Вогонь швидко поширився на перекриття та дах будівлі. Рятувальники вчасно прибули на місце події. Бійці ДСНС зупинили вогонь та загасили полум'я. Житловий будинок вдалося врятувати від повного знищення. Про це повідомили в Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. Читайте також: У передмісті Тернополя горів житловий будинок "Причини пожежі зараз встановлюють фахівці", - йдеться у повідомленні.
Назавжди 28: на фронті загинув молодий Герой з Тернопільщини
Саранчуківська громада у скорботі. Війна забрала життя захисника України Богдана Суховоя. Воїн загинув 6 березня 2026 року під час бойового завдання на Харківщині загинув Богдан Романович Суховій. Свій останній бій прийняв поблизу населеного пункту Глибоке. Про це повідомили в Саранчуківській сільській територіальній громаді. Читайте також: На фронті загинув 25-річний військовий з Тернопільщини Богдан був родом із села Мечищів. Він народився 14 жовтня 1997 року. Виконуючи обов'язок перед державою, воїн пожертвував найціннішим заради свободи майбутніх поколінь. Герою назавжди залишиться 28 років. "Саранчуківська сільська рада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і всім, хто знав Богдана. Нехай Господь дасть сили пережити цю непоправну втрату. Світла пам’ять про Героя назавжди житиме у наших серцях. Вічна слава і шана Захиснику України", - йдеться у повідомленні.
Намагалась придбати пальне за “старою” ціною: у Тернополі дівчина стала жертвою шахраїв
У Тернополі 26-річна дівчина стала жертвою шахрайської схеми. Вона намагалась зекономити на пальному. Зловмисники скористалися зростанням цін на АЗС і виставили в одному з популярних месенджерів оголошення про продаж паливних талонів за привабливою "старою" вартістю. Про це повідомили в пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Зацікавившись вигідною пропозицією, тернополянка зв’язалася з продавцем і перерахувала через мобільний банкінг 5 940 гривень. Однак одразу після отримання оплати аферист зник і перестав відповідати на повідомлення. Обіцяних талонів дівчина так і не побачила, тому звернулася по допомогу до поліції. "За даним фактом поліцейські проводять перевірку та встановлюють особу, причетну до шахрайства", - йдеться у повідомленні.
Століття історії: як маленьке село на вигині Дністра пережило імперії
Історія села Губин почалася задовго до появи перших книг. Ще в епоху палеоліту на місцевих пагорбах горіли перші вогнища, а згодом ці землі стали домом для представників культури кулястих амфор та давніх слов'ян. Про це розповідає Люба Кульбіцька. У часи Київської Русі Дністер служив важливою дорогою, що поєднувала Губин із великим світом. Офіційно село з'явилося на сторінках документів у XVI столітті, і з того часу його коротка, але міцна назва стала символом незламності. У XIX столітті тут звели дерев’яну церкву Усікновення голови святого Івана Хрестителя. Святиня пережила війни та десятиліття релігійних заборон. Колись людне багатонаціональне село, де мешкало понад тисячу людей, пройшло крізь трагедії Другої світової війни та важкі роки радянського тиску. Хоча населення згодом скоротилося, село не втратило своєї гідності. Попри те, що мешканців стало менше, тут і надалі живе пам’ять предків, стоїть старовинна церква. "Губин не прагне величі. […]
Ще п’ятеро воїнів із Тернопільщини повернулися з полону
У межах другого етапу масштабного обміну додому повертається чергова група захисників із Тернопільщини. Наразі офіційно підтвердили звільнення п’яти мешканців області, а дані щодо ще одного земляка наразі проходять перевірку. Обмін приніс радісну звістку у Великодедеркальську громаду, куди повертається Костянтин Глінчіков, та у Шумську громаду, яка зустрічає Івана Дробоцького. Про це повідомив начальник Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух. Читайте також: Чекали на волю з 2022 року: відбувся другий етап масштабного обміну "500 на 500" На Монастирищину повертаються одразу двоє захисників - Богдана Зарічняка та Анатолія Копчі. Також серед звільнених героїв є Володимир Колодій, представник Козівської громади. "Дякую кожному, хто витримав, хто не здався. Дякую Президенту і великій команді за наших Героїв, які вже скоро зустрінуться з рідними", - йдеться у дописі.
