
На Тернопільщині виставили на продаж столітній млин.
Об’єкт комунальної власності розташований у селі Мшанець Тернопільського району, за адресою вул. Богданівка, 21. Будівлю збудували у 1957 році, має задовільний технічний стан. Для участі в аукціоні потрібен мінімум один учасник, а сам лот виставляють вперше. Стартова ціна млина – 331 040.00. Відповідне оголошення розмістили на УУБ.
Згідно з технічними характеристиками, нерухоме майно зареєстроване 24 липня 2025 року. Будівля не має підключення до жодних комунікацій: відсутні електромережа, водозабезпечення, каналізація, газифікація, а також опалення. Ознайомитися з об’єктом особисто можна у робочі дні з 8:00 до 15:00, попередньо узгодивши час огляду з представником Білецької сільської ради за телефоном: +380685146530.
Довідка. Село Мшанець, що нині належить до Теребовлянської міської громади на Тернопільщині, вперше згадується у письмових джерелах у 1546 році, а згодом у 1555 році як вотчина старости Б. Претвича. Існує кілька версій походження назви: від давньослов’янського імені з коренем “міх”/”мех”, від слова “мішати” або від польського “мша” (служба Божа). Краєзнавець М. Крищук виводить назву від слова “мох” (поросле мохом болото), що підтверджується пізнішими згадками. Документи, зокрема пам’ятний запис старостинської комісії 1717 року, підтверджують, що село активно існувало у XVIII столітті. Слідами страшних епідемій того часу залишилися три могили у різних частинах села. У 1785 році Мшанець мав статус містечка, а в 1839 році через нього проклали “цісарську дорогу”.
У другій половині XIX століття Мшанець активно розвивався: у 1875 році тут створили Товариство тверезості, яке швидко зростало, а в 1880 році вже функціонувала однокласна школа. Товариство “Просвіта” виникло у 1899 році, і до 1908 року його членами стали майже всі жителі. Після Першої світової війни, в якій загинуло 16 місцевих чоловіків, свою діяльність відновила “Просвіта” та запрацювали філії товариств “Луг”, “Сокіл” та інші. У 1920-х роках на руїнах панського фільварку графів Семінських Ян Солєцький спорудив моторовий млин, адміністративні та житлові будівлі, а в 1935 році господарство електрифікували.
Радянська влада прийшла у вересні 1939 року, заснувавши радгосп, а згодом і колгосп. З липня 1941 по березень 1944 року село перебувало під німецькою окупацією. У 1944 році на полях радгоспу діяв військовий аеродром. На фронтах Другої світової війни загинуло 40 чоловіків, 23 пропали безвісти. Пам’ятний хрест Борцям за волю України встановлено на місці криївки, де у 1944 році загинули повстанці. Після примусового створення колгоспу у 1948 році та подальшої організації радгоспу “Мшанецький” у 1959 році, село пережило значний розвиток: було збудовано нову школу, магазини, Будинок культури, заасфальтовано вулиці. Нині селянські паї орендує ПрАТ “Мшанецьке”.
Мшанець є батьківщиною низки видатних діячів, зокрема інженера-будівельника Модеста Борового, хормейстера Петра Лабатого, письменника та краєзнавця Данила Сивицького. З селом також пов’язана творча історія композитора Миколи Колесси, який одружився тут у 1933 році та востаннє відвідав Мшанець у 1990 році.