Для мільйонів українців 24 лютого 2022 року стало межею, що назавжди поділила життя на “до” і “після”. Хтось взяв до рук зброю, хтось евакуював людей, а хтось обрав шлях волонтера – везти допомогу туди, де свистять снаряди, і де кожна хвилина може стати останньою.
Володимир Крутевич з Кременця – один із тих, хто поєднує волонтерську діяльність на лінії фронту з повсякденною роботою та навчанням. Разом із товаришем Олександром Котовським, який є співзасновником благодійного фонду “Погляд”, він регулярно доставляє допомогу військовим бригадам уздовж усієї лінії протистояння – від Херсонщини до Куп’янського напрямку. Але за кожною такою поїздкою стоять не лише кілометри небезпечних доріг, а й картини, які неможливо забути.
У розмові з “Терміново” Володимир відверто розповів про те, з чим стикаються волонтери на передовій: про людей, які залишаються в прифронтових зонах попри постійну загрозу, про FPV-дрони, що стали новим жахом війни, і про те, чому мистецтво довелося поставити на паузу.
– Якій військовій бригаді ти допомагаєш?
– Ми з Олександром працюємо удвох, хоча іноді долучаємося до інших команд, або інші приєднуються до нас. Допомагаємо різним бригадам, які стоять уздовж усієї лінії фронту – від Херсонщини до Куп’янського напрямку.
– Які зараз настрої у мирних мешканців, що проживають у зоні бойових дій?
– Хто залишається у небезпечних прифронтових зонах? Це люди віком 60 років і більше. Їм важко змінювати життя з нуля, реально немає куди їхати, і в такому віці це складно. Настрої переважно депресивні – хтось вірить, що все закінчиться, хтось ні. Особливо це стосується людей на Донеччині, де обстріли чують уже понад 10 років. Ми ще до повномасштабного вторгнення відвідували людей у селі Нью-Йорк на Донеччині – вони 10 років уже так живуть, трохи звикли, але переважно вже опустили руки – не вірять, що колись настане мир. Але все одно є люди, які вірять, що скоро ми переможемо.
– Чи зустрічав людей, які не виїжджають через те, що чекають “рускій мір”, так звані “ждуни”?
– Насправді таких небагато. По-перше, вони ж не скажуть українським волонтерам, що насправді чекали не їх, а росіян. Хоча про такі випадки відомо, і навіть серед тих, хто чекав на допомогу від благодійників. Проте майже все населення все-таки проукраїнське.
– Чи траплялися випадки під час волонтерських поїздок, коли існувала реальна загроза для твого життя?
– Волонтери не застраховані від потрапляння під обстріли, бо веземо допомогу як цивільним у прифронтових зонах, так і нашим хлопцям на “нуль” і навіть буваємо у так званих “сірих зонах”. . Звичайно, чули і бачили багато, особливо в Херсоні, який обстрілюють щодня, та і на інших ділянках фронту, чесно кажучи, ситуація не краща. На інших напрямках бувало таке, що думали: “Ну, все”.
Одного разу ми не розрахували з пальним на Куп’янському напрямку. Щоб об’їхати, треба було робити велике коло через річку Оскіл. У той день Росія підірвала переправу і загинули волонтери. Але нас врятувало те, що ми на 20 хвилин пізніше приїхали. Якби не це, нас тут уже б не було.
У Херсоні потрапили під артилерійський обстріл, прильоти були максимально близько. Було таке, що нас просто якимось дивом Бог уберіг – мали їхати в те чи те місце, але не заїхали з певних причин. А потім дізнаємося, що якби доля склалась інакше, нам був би кінець.
Найбільша загроза зараз – FPV-дрони. Ти просто їдеш і не знаєш, що він може бути просто над головою. Особливо масово їх використовує Росія останні кілька місяців – тепер долітають навіть до Слов’янська, а це відносно тилове місто. Коли робоча відстань дрона 10-15 км, це страшно.
– Що ти відчував у такі моменти?
– Були такі ситуації, особливо на початку вторгнення, що це було дуже страшно. А тепер якось уже приймаєш: так, це може статися. Тепер емоції діляться на “до” і “після”, і ти ніяк на це не вплинеш. Зрозуміло, що немає людей, які не бояться. Ти думаєш, що робити, сприймаєш, що таке може статися. Особливо гострі відчуття були в сірій зоні, коли по нас ледь не попали з бронетехніки.
– Чи мав досвід, коли під час волонтерських поїздок військові чи мирні мешканці просили про щось, а згодом дізнавався, що везти допомогу вже немає кому?
– На фронті зараз тяжка ситуація повсюди. Втрачаємо своїх найкращих людей. Бувало таке, що отримували запит від військових, а поки збирали і везли, уже дізнавались, що немає кому везти. На жаль, це жорстокі реалії війни.
Пригадується, як у селах Луганської області, які тоді ще не були окупованими, жили люди – їх було мало, але вони були проукраїнські. Одного разу їдемо в той напрямок, а нам військові кажуть: “Куди ви, хлопці, їдете? Там усе переорано артилерією й авіабомбами, ні людей, ні сіл тих уже немає”.
Нещодавно були у прикордонному селі Гоптівка – 1 км до кордону між Харківщиною та Бєлгородською областю. Нам сказали, що там є ще люди. Заїжджаємо – жодного авто, нічого, все в оптоволокні. Тільки побачили згорілі машини, від яких залишились лише купи металу, – поїхали, а через пів години дізнаємося, що якраз під час нашого виїзду там почався прорив росіян – дізналися зі ЗМІ. Це було дуже небезпечно, бо ми їхали легковою машиною. І просто чудом вижили.
– Що дає тобі сил у моменти, коли здається, що все пропало?
– Тримаємось, бо найбільше дає сил те, що розумієш: військовим та людям з прифронтових сіл набагато гірше. Живемо у відносно мирному місті та маємо одну мету – максимально об’єднатися для допомоги та підтримки військових.
Проте зараз усім важко. Раніше поширення зборів було простішим, люди швидше об’єднувалися. Люди потомилися, і це зрозуміло – у майже кожній родині хтось воює, і вони допомагають їм напряму.
Мистецтво на паузі
– Чи малюєш зараз? Можливо, ця діяльність відволікає від поганих думок?
– Ні, малювати не можу зараз. По-перше, важко знайти час, поєднувати роботу та навчання. По-друге, побачивши все там, на лінії фронту, певний час усе перед очима, прокручуєш побачене в голові і не можеш ні про що інше думати. Ця діяльність поки на паузі.
Крім того, він талановитий фотограф, який через об’єктив показує людям те, що відбувається на лінії фронту – правду, яку не всі готові побачити. А коли повертається додому, радує кременчан красивими, емоційними знімками рідного міста.
Фото надав редакції Володимир Крутевич.
About the author
«Думали, що це вже все»: волонтер і художник з Кременця про те, як розминувся на 20 хвилин зі смертю
Для мільйонів українців 24 лютого 2022 року стало межею, що назавжди поділила життя на "до" і "після". Хтось взяв до рук зброю, хтось евакуював людей, а хтось обрав шлях волонтера – везти допомогу туди, де свистять снаряди, і де кожна хвилина може стати останньою. Володимир Крутевич з Кременця – один із тих, хто поєднує волонтерську діяльність на лінії фронту з повсякденною роботою та навчанням. Разом із товаришем Олександром Котовським, який є співзасновником благодійного фонду "Погляд", він регулярно доставляє допомогу військовим бригадам уздовж усієї лінії протистояння – від Херсонщини до Куп'янського напрямку. Але за кожною такою поїздкою стоять не лише кілометри небезпечних доріг, а й картини, які неможливо забути. У розмові з "Терміново" Володимир відверто розповів про те, з чим стикаються волонтери на передовій: про людей, які залишаються в прифронтових зонах попри постійну загрозу, про FPV-дрони, що стали новим жахом війни, […]
Кременець із висоти: 5 оглядових майданчиків міста, які варто відвідати
Кременець – мальовниче місто, де гармонійно поєднуються багата архітектурна спадщина та унікальна природа: від рідкісних рослин до гір, що оточують це давнє поселення. Тут старовинні храми, затишні будинки та захопливі краєвиди створюють неповторну атмосферу. Кременець дивує несподіванками: гуляючи його вуличками, можна натрапити на історичну пам’ятку чи загадкову будівлю, оповиту виноградом. Особливою окрасою міста є численні панорамні види. Гори, що оточують Кременець, додають йому шарму та відкривають чудові краєвиди на місто й околиці. Більшість туристів відвідують лише найвідоміші оглядові майданчики, але менш популярні місця не поступаються їм у красі й автентичності. Пропонуємо ознайомитися з п’ятьма оглядовими майданчиками Кременця: від найвідоміших до тих, що можуть стати для вас справжнім відкриттям. Замкова гора (Бона) Це гора-останець, що належить до Кременецьких гір. 3і сходу прилягає до центральної частини Кременця і піднімається над ним у вигляді вулканічного конуса висотою до 100 м. На вершині гори […]
“Кубок Пушкарів”: як турнір з армспорту об’єднав ветеранів ЗСУ, волонтерів та дітей у Кременці
У Кременці відбувся турнір з армспорту "Кубок Пушкарів. Ветерани ЗСУ та діти", присвячений 40-річчю від дня народження легендарного спортсмена. На змагання приїхали понад 150 учасників із 10 міст України, серед яких були ветерани Збройних Сил. Організувала турнір дружина загиблого чемпіона Світлана Пушкар. Змагання проходили у залі вільного часу "Панорама". "Терміново" показує, як все відбувалось. Зважування учасників розпочалося о 8:00 ранку, а відбіркові поєдинки стартували об 11:00. Урочисте відкриття турніру відбулося о 16:00. У програмі заходу виступив військовий оркестр 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола під керуванням диригента Тараса Когута. Також працювала благодійний ярмарок від тернопільської волонтерки та майстрині Майї Юркевич та інших волонтерів. Для сімей із дітьми організували майстерні рукоділля від Кременецького центру дитячої та юнацької творчості. Відбувся благодійний аукціон на підтримку ЗСУ та лікування сина військовослужбовця Віктора Снітинського та Наталі Снітинської. Також гості змогли оглянути виставку сорочок […]
За гостинність віддячив крадіжкою: історія з Кременеччини, що змусить замислитись, кому довіряти
Кременецькі поліцейські викрили 45-річного чоловіка, який обікрав 60-річну жительку Шумської громади, викравши з її будинку 15 000 гривень. За інформацією правоохоронців, постраждала звернулася до Кременецького районного відділу поліції із заявою про крадіжку. Жінка повідомила, що невідома особа викрала гроші, які зберігалися в її гаманці. Поліцейські встановили, що до злочину причетний 45-річний житель одного з сіл Кременецького району. "Відомо, що напередодні зловмисник тривалий час гостював у постраждалої. У день крадіжки жінка попросила чоловіка допомогти їй по господарству. Коли вона на деякий час відволіклася, фігурант скористався нагодою та викрав кошти. Частину викрадених грошей він встиг витратити, решту правоохоронці вилучили", - повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області. Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану). Підозрюваному загрожує від п’яти до восьми років позбавлення волі. Найближчим часом йому мають оголосити […]
На Кременеччині 14-річний скутерист на швидкості врізався у припарковане авто
На Кременеччині неповнолітній скутерист потрапив у ДТП. Хлопця госпіталізовано. Увечері 8 червня у селі Кімната Кременецького району сталася дорожньо-транспортна пригода за участю неповнолітнього. Про це повідомили в Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області. Близько 21:00 14-річний хлопець, керуючи скутером Honda Dio, врізався у припаркований на узбіччі автомобіль Volkswagen Touran. У результаті зіткнення підліток отримав тілесні ушкодження. Його доставили до лікарні для надання медичної допомоги. За інформацією поліції, у кермувальника скутера взято зразки крові для перевірки на вміст алкоголю. Наразі слідчі встановлюють причини та обставини аварії. А
Рятувальники Тернопільщини врятували трьох тварин за вихідні
Упродовж 7–9 червня рятувальники Тернопільської області провели три операції з порятунку тварин у Тернополі та Тернопільському районі. 7 червня на вул. Довженка в Тернополі бійці ДСНС визволили домашнього кота, який застряг у вікні квартири на другому поверсі. Наступного дня, 8 червня, на вул. Енергетична рятувальники витягнули дворового собаку, що впав у глибоку яму. А вже 9 червня в селі Великі Гаї Тернопільського району допомога знадобилася ще одному собаці, який опинився в триметровій ямі. За допомогою драбини рятувальники успішно підняли тварину на поверхню. Про це повідомило Головне управління ДСНС України у Тернопільській області. “Ці випадки демонструють готовність наших працівників допомагати не лише людям, а й тваринам. Кожен порятунок – це важлива справа”, – зазначили в ДСНС Тернопільської області.
