
Військовослужбовці бригади, ветерани, родини Героїв та рідні зниклих безвісти і тих хто в полоні піднялися на гору Лисоня на Тернопільщині, щоб увічнити пам’ять учасників бою 1916 року — героїчної битви Українських Січових Стрільців із російськими військами.
Це місце відоме не лише в Україні, а й за її межами як символ незламної волі та прагнення до незалежності. Захід організували за ініціативи офіцерів цивільно-військового співробітництва нашої бригади та сприяння ветеранського крила Тернопільського осередку ГО «Захист держави» ГО РУХ ЗСУ (Тарас Шевчук) та Схід і Захід ми єдині (Василь Конько). Про це повідомили у 105 окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ.
«Те, що сьогодні ми можемо безперешкодно піднятися на Лисоню й сказати, що ми — українці, — це свідчення збереження нашої державності й ідентичності. Ми були, є і будемо вільною та незалежною Україною», – сказав голова організації Роман Терлецький.
Саме на Лисоні у 1986 році вперше в Україні підняли синьо-жовтий прапор. Це місце стало символом сили, державницького духу та національного відродження. Впродовж історії, за різних влад, він залишався під забороною, але українці завжди знаходили спосіб відзначити свою ідентичність саме тут.
На цій піднесеній висоті був присутній і ветеран, що втратив обидві ноги на війні — Любомир Перожак. Він з родиною піднявся на Лисоню разом із дітьми. Сам він згадує:
«Багато побратимів, знайомих. Це місце для нас — символ незламності, і ми вшановуємо тут нашу історію та пам’ять про героїв».