
Серця графів Потоцьких, колишніх власників Бучача, перебувають у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Там також зберігаються живописні портрети польської знаті 18-19 століть, які поповнили колекцію музею ще у 1948 році.
Про це Суспільному повідомив Олег Гаврилюк, завідувач відділу стародавньої історії. “Була така традиція серед польської аристократії, коли після смерті представника династії серце вирізали і ховали переважно в якомусь костелі, або в стіні костелу. Таким чином, ви бачите урни із серцями Потоцьких. Спирт чи формалін, в якому вони були, випарувався і до цього часу вони там зберігаються”, — розповів фахівець.
Окрема вітрина музею присвячена графам Голуховським, які володіли містом Скала на Тернопільщині. Граф Аґенор Голуховський обіймав посаду міністра внутрішніх справ Австрійської імперії та залишив цікаву спадщину.
“Він наказав написати коротку історію Скали, зараз це Скала-Подільська. Дата — 1861 рік. Малюнок виготовили на пергаменті. Також є портрет його дружини, Марії-Жозефіни Баворовської”, — додав Олег Гаврилюк.
Музейна експозиція відтворює інтер’єр кімнати графського замку родини Козібродських, які володіли містечком Кудринці. Серед експонатів — крісло в стилі пізнього бароко з родинним гербом, іспанський кабінет та шафа в стилі бароко.
“В 1940 році, коли ця резиденція була націоналізована, її перевезли в наш музей. Шафа, виготовлена в стилі бароко, викликає дискусію серед фахівців — поляки вважають, що її виготовили у Ґданську наприкінці 17 століття, а представники німецької школи переконані, що вона створена у Дрездені”, — зазначив завідувач відділу.
Стіни експозиції прикрашають портрети польських королів: Генріха Валуа, Владислава ІV та гетьмана Сенявського, якому належало місто Бережани. Особливу цінність становлять відреставровані портрети польської знаті 18 століття невідомого автора.
Читайте також: Тернопільщину відвідав справжній принц – нащадок власників Збаража
Серед визначних експонатів — зображення Вінцентія Поля, офіцера польської Національної гвардії Львова, який закінчив Єзуїтський колегіум у Тернополі. Він зробив значний внесок у культурний обмін, перекладаючи русинські пісні та перекази.
Музей також зберігає портрет Юліани-Барбари Лянцкоронської початку 19 століття та зображення короля Речі Посполитої Августа ІІ Сильного, якого так називали через надзвичайну фізичну силу — він міг розігнути підкову та згорнути срібну тарілку в трубочку.
У колекції представлений портрет короля Міхала Корибута Вишнівецького кінця 18 — початку 19 століття авторства Даніеля Шульца та зображення племінниці останнього Візантійського імператора Костянтина ХІ Гелени Палеолог. Ці роботи раніше прикрашали стіни Кудринецького та Поморянського замків.
“Родина Борхів і Козібродських мали певні родинні зв’язки, хоча достеменно невідомо, які саме. На Тернопільщині знаходилося понад 170 замків, і в кожному були картинні галереї, збірки антикваріату та бібліотеки. На жаль, після Другої світової війни збереглося лише незначна частина цих скарбів”, — підсумував Олег Гаврилюк.
