Минає третій рік повномасштабної війни росії проти України. За даними Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова – нині в розшуку є майже 63 тисячі людей. Це цивільні і військові, які зникли внаслідок війни або окупації. Але ці цифри не остаточні, точної статистики в України поки що немає. Втім за кожним, хто загинув, потрапив у полон чи вважається безвісти зниклим, криються особисті болючі історії родин, які чекають на своїх близьких чи переживають трагічну втрату. У них ця війна відібрала сенс життя та роками продовжує тримати у стані невизначеності.
Катерина Єфіменкова — цивільна дружина військового з бригади НГУ “Азов”. Востаннє Катя бачилася зі своїм нареченим Богданом 21-го лютого 2022 року, на його 27-й день народження. “Це для мене прекрасний і жахливий день водночас, бо вже свій третій день народження він зустрічатиме в полоні”.
Пара родом з Маріуполя. Познайомилися ще у школі, але згодом тривалий час спілкувалися лише телефоном. І якось, коли чоловік вже був на військовій службі, вони таки домовилися побачитися вперше за довгий час, пригадує дівчина: “Я написала Богдану, зустріньмося зараз. Він відповів, що якраз у Маріуполі і має 10 хвилин перед від’їздом на базу в Урзуф. Я пам’ятала Богдана ще школярем, а тут виходить з таксі такий красень з бородою у тактичній кепці”.
За 4 місяці стосунків Богдан освідчився, закохані почали готуватися до весілля. Катерина каже, що в якийсь момент зрозуміла, що не хоче пишних святкувань — їй достатньо знати, що кохана людина поруч. У цивільному шлюбі вони прожили 6 років.
За тиждень до початку великої війни Богдан попросив наречену покинути Маріуполь. Він сказав, якщо росіяни зайдуть в місто, то зрівняють його з землею. Катерина до останнього не вірила в такий страшний сценарій.
“Ми з батьками виїжджали 24 лютого під вибухи. Як тільки машина зупинялася — в мене починалася паніка, мені здавалося, що зараз у нас влучить снаряд і ми всі загинемо. Думка про те що, якщо я зупинюсь, я помру, — переслідувала мене всю дорогу”, — пригадує Катерина день евакуації.
Дорогою дівчина отримувала повідомлення від нареченого — Богдан наполегливо просив виїжджати за кордон. Але Катерина з батьками зупинилися на Закарпатті. Про те, що відбувалося в Маріуполі, Богдан нічого не розповідав. На зв’язок виходив дуже рідко, адже в місті вже точилися важкі бої. “Усе, що він встиг мені написати, це те, що у них не вистачає їжі, він дуже схуд і через важкі контузії не може спати. Потім у коротких повідомленнях він просив прислати фото їжі, аби хоч подивитися на неї, а вже потім прощався зі мною. Я не знала, що відповідати… Мені було дуже важко”, — розповідає Катерина. Дівчина розуміла, що там пекло, і шанси в ньому вижити мізерні. Вона постійно шукала зв’язку з нареченим через його побратимів і готувалася до найгіршого.
У травні 2022 року, коли стало відомо про вихід оборонців Азовсталі та полон, доля Богдана була невідома. “Я дуже нервувала, бо дівчата одна за одною почали писати, що їхні чоловіки виходять на зв’язок, а мій досі ні. Тоді я звернулась із запитом до однієї служби, де дізналася, що Богдан вважається безвісти зниклим. Мій світ рухнув. Я сиділа в кутку кімнати десь на Закарпатті та просто ридала”, — пригадує Катерина.
Пізніше інформація про чоловіка була спростована. Богдан разом з усім гарнізоном виходив з оточення в “почесний полон”.
Полон
26 травня 2022 року Богдан вперше за довгий час подзвонив Катерині. Розмова була коротка. Він сказав, що дуже скучив і важить зараз лише 53 кг при зрості 180 см. Катя знала, що у Богдана були важкі контузії. Побратими розповідали, що поряд з ним впав снаряд, і всі думали, що він загинув. Але він встав і пішов. “Про його важкий стан я здогадалася навіть з його повідомлень, які він писав ще з Маріуполя, — вони були нерозбірливими, з одруківками”, — пригадує Катерина. Це було востаннє, коли дівчина розмовляла з коханим.
Про нелюдські катування Богдана в російському полоні наречена вперше дізналась у 2023 році від колишніх військових бранців, яким вдалося повернутися додому. “Таких тортур, як у фільмах жахів, я навіть уявити не могла. Полонених принижують усіма можливим методами”, — розповідає наречена Богдана.
Історія Богдана увійшла до “Московських конвенцій” — збірки статей, написаних на основі реальних свідчень колишніх військовополонених, їхніх близьких і товаришів по службі. У книзі описується полон та поводження російської сторони з українськими військовополоненими.
Проєкт було створено Асоціацією родин захисників “Азовсталі” за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МО, Офісу Омбудсмена та Міністерства закордонних справ України.
Крім розповідей очевидців про полон, Катерина Єфіменкова не отримувала жодної звістки від свого нареченого азовця понад 2,5 роки.
Дівчину дуже пригнічує те, що чоловік перебуває у повній інформаційній ізоляції: листи йому не доходять, він навіть не знає, що на нього чекають вдома! “Я роками не знаю, де він знаходиться. У жовтні 2024 року я знайшла військового з обмінів, який був з Богданом в одній камері. Той сказав, що до літа вони перебували у в’язниці в Таганрозі, а потім їх вивезли. Відтоді Богдан просто зник, я не можу знайти ніякої інформації з того часу. І це дуже лякає”.
Катерину також засмучує бездіяльність міжнародних організацій, які мали б контролювати, як росія поводиться із полоненими українськими військовими. Дівчина неодноразово зверталася до Червоного Хреста, передавала їм факти катування — в офіційних листах, через форму на сайті, навіть дзвонила у Женевський офіс. Але все що вони зробили — це передавали запити на розгляд. Навіть посилка та лист, які Катерина відправляла через Червоний Хрест, Богдану не дійшли.
Понад 2,5 роки життя в страху та очікуванні привели Катерину до повного виснаження. “У мене був такий жахливий стан, що я навіть з ліжка не могла встати. Два тижні я не виходила з дому, навіть на акції на підтримку військовополонених не ходила. У мене просто опустилися руки, бо, щоб я не робила, — це не допомагало”, — пригадує дівчина. Продовжувати боротьбу за чоловіка Катерині допомогла робота з психологом на безоплатному проєкті GIDNA від фонду Future for Ukraine.
“Зараз я достатньо активна і навіть переїхала в нове житло. Повернулася до своєї соціальної роботи і про себе не забуваю. Дякую моїй психологині Ользі Корбут”.
За минулий рік проєкт допоміг відновити емоційний стан 28 жінкам, чиї рідні перебувають у полоні або безвісти зникли, зокрема 14 жінкам з Асоціації родин захисників “Азовсталі”.
На фото ми приховуємо обличчя Богдана навмисно задля безпеки захисника, який й досі перебуває в російському полоні.
Матеріал написаний на основі інтерв’ю з Катериною Єфіменковою, до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ “Азов”, якому 21 лютого виповнюється 30 років. Укотре наголошуємо, що важливо нагадувати світу про українців, яких росія незаконно утримує в жорстоких умовах. Кожна хвилина полону — це ризик не повернутися. Що довше наші захисники там, то ближче вони до смерті.
About the author
Як військові магазини допомагають задовольняти попит на спорядження та техніку: досвід Flash Army
Військовим не завжди потрібен новий комплект спорядження. Часто доводиться докуповувати окремі речі: штани замість зношених, підсумок під наявну плитоноску або запчастину до пошкодженого БПЛА. Профільні магазини дають змогу знайти конкретну модель і потрібну кількість, не замінюючи справне обладнання. Одяг до наявного комплекту Куртка може підходити за розміром, але тиснути в плечах під бронежилетом. Або фліс виявиться надто об’ємним для верхнього шару. Через такі деталі інтернет-магазин військового одягу потрібен не лише для замовлення форми з нуля — військові добирають речі до того, що вже носять. Термобілизну, флісові кофти, куртки та штани в каталозі FlashArmy винесено в окремі категорії. Є фільтри за розміром, сезоном і матеріалом. Вони допомагають звузити вибір, але посадку під спорядження все одно оцінюють за кроєм і розмірами конкретної моделі. Запчастини замість нової рами У ремонті БПЛА назва моделі часто важливіша за зовнішню схожість деталі. Наприклад, для TBS Source […]
У пожежі на Тернопільщині загинула людина
На Тернопільщині сталася трагедія - у пожежі загинув чоловік 1976 року народження. Про це повідомили у ГУ ДСНС у Тернопільській області. "21 жовтня о 15:20 надійшло повідомлення про пожежу житлового будинку в селі Матвіївці Великодедеркальської громади. Вогонь охопив 40 м.кв. Унаслідок пожежі загинув чоловік 1976 року народження. Рятувальники спільно з місцевою пожежною командою села Великі Дедеркали ліквідували займання та врятували будинок від знищення", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/146063/
Над західними областями ЗСУ збили пів сотні російських реактивних дронів
Підрозділи протиповітряної оборони та авіація Повітряного командування «Захід» знищили 51 ворожий безпілотник. Російські військові атакували регіон реактивними ударними БпЛА впродовж дня 21 жовтня та вночі 22 жовтня. Про це повідомили у ПК «Захід» Повітряних Сил Збройних Сил України. Українські захисники знешкодили безпілотники типу «Герань-4» та «Герань-5» у зоні своєї відповідальності. Ворожі цілі збивали над Тернопільською, Хмельницькою, Рівненською, Волинською, Івано-Франківською та Львівською областями. Сили ППО продовжують цілодобово контролювати повітряний простір і перебувають у готовності до відбиття нових атак. https://terminovo.te.ua/news/146067/
Атака дронів на Чортків: у місті з’ясовують, чому поранені під час уроків діти були не в укритті
Двох школярок поранило під час атаки дронів на Чортків, бо в період тривоги та навчального процесу вони були на вулиці, а не в укритті. У місті з'ясовують причини. Про це у відеозверненні повідомив міський голова Чорткова Володимир Шматько. Діти йшли тротуаром під час тривоги За словами Шматька, місто напередодні вкотре атакували реактивні дрони типу "Герань". Дякуючи силам протиповітряної оборони, багато дронів не досягли цілей. Проте пошкоджена інфраструктура, а понад 10 будинків у громаді зазнали незначних або значних руйнувань. Є постраждалі. Окремо мер наголосив на пораненнях дітей. Дівчата йшли тротуаром, коли була повітряна тривога, а навчання в школах ще тривало. "Тому будемо зараз ситуацію розбирати, комісія працює, щоб встановити причини, чому діти були на вулиці, а не в укритті під час навчального процесу" - сказав він. Шматько закликав не ігнорувати тривогу й залишатися в укриттях. Це стосується і батьків, які інколи […]
Смертельна ДТП на Чортківщині: загинув 21-річний хлопець
У середу, 21 жовтня, на Чортківщині сталася смертельна ДТП, в якій загинула людина. Про це повідомили у ГУ НП у Тернопільській області. · "Дорожньо-транспортна пригода, у якій загинув 21-річний чоловік, трапилася у середу, 21 жовтня, близько 13:40 на автодорозі в селі Свидова Чортківського району. За попередніми даними, водій автомобіля Peugeot не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, а далі - на узбіччя, де зіткнувся з припаркованим автомобілем Volkswagen Golf", - йдеться у повідомленні. У результаті 21-річний пасажир з Peugeot загинув одразу, ще одна пасажирка, 19-річна дівчина, отримаала травми. "Правоохоронці затримали водія Peugeot відповідно до ст. 208 КПК. На місці події працюють слідчі поліції, які встановлюють обставини аварії. Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними […]
Під час атаки на Чортків постраждали троє людей, серед них діти
Під час атаки на Чортків постраждали троє людей. Про це розповіли у ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "21 жовтня внаслідок російської атаки БпЛА по місту Чортків постраждали 3 людей, серед них 2 дітей, 2010 року народження. Пошкоджена господарська будівля, виникла пожежа. До ліквідації наслідків атаки залучені пожежно-рятувальні та піротехнічні підрозділи ДСНС, поліцейських і представників інших служб", - йдеться у повідомленні.
