Минає третій рік повномасштабної війни росії проти України. За даними Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова – нині в розшуку є майже 63 тисячі людей. Це цивільні і військові, які зникли внаслідок війни або окупації. Але ці цифри не остаточні, точної статистики в України поки що немає. Втім за кожним, хто загинув, потрапив у полон чи вважається безвісти зниклим, криються особисті болючі історії родин, які чекають на своїх близьких чи переживають трагічну втрату. У них ця війна відібрала сенс життя та роками продовжує тримати у стані невизначеності.
Катерина Єфіменкова — цивільна дружина військового з бригади НГУ “Азов”. Востаннє Катя бачилася зі своїм нареченим Богданом 21-го лютого 2022 року, на його 27-й день народження. “Це для мене прекрасний і жахливий день водночас, бо вже свій третій день народження він зустрічатиме в полоні”.
Пара родом з Маріуполя. Познайомилися ще у школі, але згодом тривалий час спілкувалися лише телефоном. І якось, коли чоловік вже був на військовій службі, вони таки домовилися побачитися вперше за довгий час, пригадує дівчина: “Я написала Богдану, зустріньмося зараз. Він відповів, що якраз у Маріуполі і має 10 хвилин перед від’їздом на базу в Урзуф. Я пам’ятала Богдана ще школярем, а тут виходить з таксі такий красень з бородою у тактичній кепці”.
За 4 місяці стосунків Богдан освідчився, закохані почали готуватися до весілля. Катерина каже, що в якийсь момент зрозуміла, що не хоче пишних святкувань — їй достатньо знати, що кохана людина поруч. У цивільному шлюбі вони прожили 6 років.
За тиждень до початку великої війни Богдан попросив наречену покинути Маріуполь. Він сказав, якщо росіяни зайдуть в місто, то зрівняють його з землею. Катерина до останнього не вірила в такий страшний сценарій.
“Ми з батьками виїжджали 24 лютого під вибухи. Як тільки машина зупинялася — в мене починалася паніка, мені здавалося, що зараз у нас влучить снаряд і ми всі загинемо. Думка про те що, якщо я зупинюсь, я помру, — переслідувала мене всю дорогу”, — пригадує Катерина день евакуації.
Дорогою дівчина отримувала повідомлення від нареченого — Богдан наполегливо просив виїжджати за кордон. Але Катерина з батьками зупинилися на Закарпатті. Про те, що відбувалося в Маріуполі, Богдан нічого не розповідав. На зв’язок виходив дуже рідко, адже в місті вже точилися важкі бої. “Усе, що він встиг мені написати, це те, що у них не вистачає їжі, він дуже схуд і через важкі контузії не може спати. Потім у коротких повідомленнях він просив прислати фото їжі, аби хоч подивитися на неї, а вже потім прощався зі мною. Я не знала, що відповідати… Мені було дуже важко”, — розповідає Катерина. Дівчина розуміла, що там пекло, і шанси в ньому вижити мізерні. Вона постійно шукала зв’язку з нареченим через його побратимів і готувалася до найгіршого.
У травні 2022 року, коли стало відомо про вихід оборонців Азовсталі та полон, доля Богдана була невідома. “Я дуже нервувала, бо дівчата одна за одною почали писати, що їхні чоловіки виходять на зв’язок, а мій досі ні. Тоді я звернулась із запитом до однієї служби, де дізналася, що Богдан вважається безвісти зниклим. Мій світ рухнув. Я сиділа в кутку кімнати десь на Закарпатті та просто ридала”, — пригадує Катерина.
Пізніше інформація про чоловіка була спростована. Богдан разом з усім гарнізоном виходив з оточення в “почесний полон”.
Полон
26 травня 2022 року Богдан вперше за довгий час подзвонив Катерині. Розмова була коротка. Він сказав, що дуже скучив і важить зараз лише 53 кг при зрості 180 см. Катя знала, що у Богдана були важкі контузії. Побратими розповідали, що поряд з ним впав снаряд, і всі думали, що він загинув. Але він встав і пішов. “Про його важкий стан я здогадалася навіть з його повідомлень, які він писав ще з Маріуполя, — вони були нерозбірливими, з одруківками”, — пригадує Катерина. Це було востаннє, коли дівчина розмовляла з коханим.
Про нелюдські катування Богдана в російському полоні наречена вперше дізналась у 2023 році від колишніх військових бранців, яким вдалося повернутися додому. “Таких тортур, як у фільмах жахів, я навіть уявити не могла. Полонених принижують усіма можливим методами”, — розповідає наречена Богдана.
Історія Богдана увійшла до “Московських конвенцій” — збірки статей, написаних на основі реальних свідчень колишніх військовополонених, їхніх близьких і товаришів по службі. У книзі описується полон та поводження російської сторони з українськими військовополоненими.
Проєкт було створено Асоціацією родин захисників “Азовсталі” за підтримки Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими при ГУР МО, Офісу Омбудсмена та Міністерства закордонних справ України.
Крім розповідей очевидців про полон, Катерина Єфіменкова не отримувала жодної звістки від свого нареченого азовця понад 2,5 роки.
Дівчину дуже пригнічує те, що чоловік перебуває у повній інформаційній ізоляції: листи йому не доходять, він навіть не знає, що на нього чекають вдома! “Я роками не знаю, де він знаходиться. У жовтні 2024 року я знайшла військового з обмінів, який був з Богданом в одній камері. Той сказав, що до літа вони перебували у в’язниці в Таганрозі, а потім їх вивезли. Відтоді Богдан просто зник, я не можу знайти ніякої інформації з того часу. І це дуже лякає”.
Катерину також засмучує бездіяльність міжнародних організацій, які мали б контролювати, як росія поводиться із полоненими українськими військовими. Дівчина неодноразово зверталася до Червоного Хреста, передавала їм факти катування — в офіційних листах, через форму на сайті, навіть дзвонила у Женевський офіс. Але все що вони зробили — це передавали запити на розгляд. Навіть посилка та лист, які Катерина відправляла через Червоний Хрест, Богдану не дійшли.
Понад 2,5 роки життя в страху та очікуванні привели Катерину до повного виснаження. “У мене був такий жахливий стан, що я навіть з ліжка не могла встати. Два тижні я не виходила з дому, навіть на акції на підтримку військовополонених не ходила. У мене просто опустилися руки, бо, щоб я не робила, — це не допомагало”, — пригадує дівчина. Продовжувати боротьбу за чоловіка Катерині допомогла робота з психологом на безоплатному проєкті GIDNA від фонду Future for Ukraine.
“Зараз я достатньо активна і навіть переїхала в нове житло. Повернулася до своєї соціальної роботи і про себе не забуваю. Дякую моїй психологині Ользі Корбут”.
За минулий рік проєкт допоміг відновити емоційний стан 28 жінкам, чиї рідні перебувають у полоні або безвісти зникли, зокрема 14 жінкам з Асоціації родин захисників “Азовсталі”.
На фото ми приховуємо обличчя Богдана навмисно задля безпеки захисника, який й досі перебуває в російському полоні.
Матеріал написаний на основі інтерв’ю з Катериною Єфіменковою, до дня народження її нареченого — захисника, військовослужбовця бригади НГУ “Азов”, якому 21 лютого виповнюється 30 років. Укотре наголошуємо, що важливо нагадувати світу про українців, яких росія незаконно утримує в жорстоких умовах. Кожна хвилина полону — це ризик не повернутися. Що довше наші захисники там, то ближче вони до смерті.
About the author
Війна забрала життя 27-річного військового з Підволочищини
Тернопільщина в жалобі. З фронту прийшла важка звістка про загибель нашого Тараса Януша, якому було всього 27 років. Чоловік став на захист Батьківщини у жовтні 2024 року. Сумну новину про смерть нашого воїна повідомила Скориківська сільська рада. "Відданий військовій присязі на вірність України, мужньо, виконуючи бойове завдання на Сумщині, 20.03.2025 р. загинув в бою за свободу і незалежність рідної Землі Тарас Януш. Як боляче говорити про таких молодих людей у минулому часі. Як боляче, що клята несправедлива війна забирає найкращих… Висловлюємо найщиріші співчуття батькам, усім рідним та близьким Героя. Розділяємо біль непоправної втрати та схиляємо голову у скорботі. Наш обов‘язок пам’ятати про надвисоку ціну нашої незалежності і свободи Низький уклін молодому Захиснику, перед яким усі ми в неоплатному боргу", - кажуть у громаді. "Громадо, завтра, 23 березня, будемо зустрічати нашого Героя ТАРАСА ЯНУША - в смт. Підволочиськ, о 14.00 год., - […]
Сильна магнітна буря накрила Землю: коли вона піде на спад
У суботу, 22 березня, Землю накрила потужна магнітна буря з К-індексом 6 (червоний рівень). Такі показники відповідають сильним геомагнітним збуренням, які можуть негативно впливати на самопочуття метеозалежних людей. За даними Центру прогнозування космічної погоди (SWPC) NOAA, вже завтра, 23 березня, інтенсивність бурі знизиться до К-індексу 4 (жовтий рівень), що вважається середнім показником. А в понеділок, 24 березня, очікується подальше послаблення до К-індексу 3 (зелений рівень). Нагадаємо, магнітні бурі виникають через спалахи та вибухи на Сонці, під час яких вивільняється значна кількість енергії у вигляді заряджених частинок. Досягаючи магнітосфери Землі, ці частинки спричиняють геомагнітні коливання. Під час таких явищ люди часто скаржаться на головний біль, втому та підвищений рівень стресу через зміни атмосферного тиску. При сильних бурях (К-індекс 5 і вище) можливі також збої у роботі стільникового зв'язку, супутників та GPS-навігації. Щоб полегшити вплив магнітної бурі на організм, фахівці радять дотримуватися […]
У ТНПУ знову відбудуться вибори ректора
Міністр освіти Оксен Лісовий розпорядився оголосити про проведення конкурсу на посаду ректора Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Відповідний наказ з'явився на сайті Міністерства освіти і науки України. Нагадаємо, у жовтні 2024 року навколо ректора Тернопільського національного педагогічного університету (ТНПУ) Богдана Буяка розгорівся скандал, пов'язаний із судовими рішеннями щодо його перебування на посаді. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення про відсторонення Буяка з посади ректора після позову декана історичного факультету Володимира Міська, який оскаржував результати виборів ректора у грудні 2022 року, вказуючи на численні процедурні порушення. Після цього Міністерство освіти та науки України призначило виконуючим обов'язки ректора Володимира Кравця, який раніше обіймав цю посаду з 1990 по 2017 роки. Кравець виконуватиме обов'язки ректора до 28 квітня 2025 року.
У Тернополі знайшли тіло жінки з тілесними ушкодженнями
У Тернополі на вулиці Лесі Українки виявили тіло жінки. Про це повідомляє видання "20 хвилин". Редакція пише, що у поліції інформацію про тіло жінки, яке знайшли, підтвердили. Проте попередньо на тілі виявили тілесні ушкодження, які могли спричинити смерть. "Чи було це вбивство наразі не підтверджують, адже на місці ще працює слідчо-оперативна група", - йдеться у дописі.
Авто врізалось у відбійник на львівській трасі. Відео
На Тернопільщині біля села Довжанка сталася серйозна ДТП. Відповідні відео публікують очевидці у соцмережах. Як видно на відео, автомобіль влетів у відбійник. На ролику видно, що на місці події працюють слідчі та медики. За попередньою інформацію, у результаті аварії є постраждалі. Очікуємо коментар пресслужби поліції Тернопільської області.
11 років на чолі рятувальної служби: провели на пенсію очільника ДСНС Тернопільщини Віктора Маслей
У Тернополі колектив Головного управління ДСНС України у Тернопільській області провів на заслужений відпочинок керівника пожежно-рятувальної служби області Віктора Маслея. Про це розповіли у пресслужбі ГУ ДСНС України у Тернопільській області. "Віктор Маслей присвятив службі понад 30 років, 11 з яких очолював рятувальну службу Тернопільщини. Він пройшов шлях від начальника караулу до керівника Головного управління, здобувши заслужений авторитет серед колег, партнерів, представників влади та жителів краю. Усі присутні дякували йому за відданість справі, за роки наполегливої праці та спільно пройдений шлях. Під його керівництвом служба досягла значних результатів у сфері цивільного захисту: зміцнилася матеріально-технічна база, підвищилася якість реагування на надзвичайні ситуації, реалізовано багато важливих проєктів та ініціатив", - йдеться у дописі.
