Майже два роки тернопільські активісти борються проти будівництва торф’яної котельні на Київській, 3-С. Боротьба зараз в основному зосереджена у судах. Серед справ стосовно котельні є, зокрема, справа про скасування чергової декларації на початок будівельних робіт.
Розглядати справу про скасування декларації за позовом активістки, мешканки одного із прилеглих до котельні будинків Юлії Мамчак, почали ще у 2017 році. Противники будівництва, нагадаємо, вважають, що торф’яні котельні само по собі є небезпечними, зводяться вони з порушеннями і їхні викиди псуватимуть здоров’я та життя тернополян. Влада ж запланувала звести таких котелень у місті сім і деякі уже працюють. Натомість жителі будинків, розташованих поруч із котельнею на Київській, є чи не найактивнішими у боротьбі. Відтак їхня котельня досі не працює. Одна із останніх їхніх акцій восени кілька вечорів поспіль паралізувала пів міста – люди перекривали ввечері дорогу на виїзді із міста. Такі дії далеко не всім тернополянам сподобалися, однак дали свій результат – інвестор від осені не проводить робіт.
– Перша декларація скасована за скаргою мешканців до Держархбудінспекції, – каже Юлія Мамчак. – Тоді інспекція виявила, що містобудівні умови та обмеження не відповідають заявленим в робочому проекті параметрам, зокрема в містобудівних умовах та обмеженнях йшлося про «переоснащення котельні», а в робочому проекті – про «реконструкцію котельні». Другу декларацію відкликало саме КП «Тернопільміськтеплокомуненерго», коли ми подали до поліції висновок експерта, що 22 метри димової труби є замало – вони побачили документацію, відкликали містобудівні умови і подали нову. Тож тепер ми скасовуємо і цю третю через суд.
Наразі справа перебуває на стадії дослідження доказів. Чергове засідання провели 10 червня.
– Під час засідання суду дослідили експертний висновок експерта, в якому зазначено, що робочий проект практично некомплектний, – каже адвокат Валерій Муж. – Бо повинен був бути розроблений робочий проект для нового будівництва, а не для реконструкції чи технічного переоснащення котельні, як є по факту. Крім того, експерт у висновку зазначив, якщо таке будівництво закінчиться і введеться в експлуатацію, то це реально стане загрозою для життя і здоров’я людей. Адже не врахована житлова забудова, ситуаційний план не відповідає фактично реальному стані забудов. Також досліджено містобудівні умови та обмеження, які надані тепломережами в якості доказів. Фактично в містобудівних умовах вказана висота труби 22 метри, тобто вище вони не вправі будувати. А кожен експертний звіт, який знову ж таки наданий тепломережами, експерти зазначають, що повинна бути висота труби 32 метри. Бо чим нижча труба, тим більше викидів навколо.
Натомість представниця тепломереж на суді заявила, що вони внесли зміни в проекти будівництва і тепер висота 32 метри. Однак у суд вони подали ті ж документи, в яких йдеться про висоту труби у 22 метри.
– Але знову ж таки, якщо в містобудівних умовах вказано 22 метри, то вони не можуть будувати 32, додає адвокат. – І тут виникає конфлікт – 32 вони не вправі будувати, але якщо вони побудують 22, то це буде реальна загроза здоров’ю.
Окрім того, була досліджена і так звана ескпертна оцінка ДП «Укрдержбудекспертиза» в частині відповідності екологічному законодавству. Сторона позивача просила суд звернути на це увагу та критично оцінити такий доказ, оскільки «Укрдержбудекспертиза», за їхньою інформацією, не вправі надавати такі висновки. Це повинен бути висновок екологічної експертизи, який надає Мінекології чи її структурні підрозділи. А згадуване ДП може тільки надавати висновок в частині міцності, надійності та стійкості будівництва.
– Крім того, ми ще звернули увагу на те, що робочий проект затверджений наказом директора 6 червня 2017 року, а позитивний висновок екологічної експертизи отриманий в листопаді аж в листопаді, – додає адвокат. – Тож виходить, що проект затвердили ще до отримання висновку.
Чи звернуть увагу на такі моменти у документації у суді – побачимо невдовзі. Адже судова справа до свого завершення. Наступне засідання – 1 липня.
