На Тернопільщині можуть почати пошук тіл жертв Волинської трагедії

Україна та Польща узгодили локації для пошуку жертв Волинської трагедії.  Київ та Варшава розпочали новий етап у дослідженні подій Волинської трагедії. Країни обмінялися списками місць для проведення пошукових робіт та ексгумації останків загиблих.

Про це повідомляє польське видання Polska Agencja Prasowa.

Заступник міністра культури України з питань євроінтеграції Андрій Наджос підтвердив отримання запитів від польської сторони на проведення робіт в Україні. Водночас українська сторона надіслала аналогічні запити щодо пошукових робіт у Польщі.

“Зараз ми аналізуємо ці запити та збираємо документи, щоб за згодою обох сторін ухвалювати позитивні рішення і публічно коментувати результати”, – зазначив Наджос.

Повідомляється, що Україна вже надала дозвіл на пошукові роботи у місці, де у 2023 році виявили польські поховання. Хоча точне розташування не розголошується, відомо, що торішнього року тодішній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький відвідував село Садове на Тернопільщині, де фахівці знайшли братську могилу жертв 1945 року.

Село Садове (до 1946 року – Новосілка Коропецька) розташоване у Чортківському районі Тернопільської області. Населений пункт був заснований близько 1724 року польськими шляхтичами. З 1772 року село входило до складу Австро-Угорської імперії.

У XIX столітті тут мешкало близько 70 родин. У 1880 році село увійшло до складу Бучацького повіту. У 1906 році було збудовано цегляну школу, де викладали монахині Ордену францисканців.

Під час Першої світової війни мешканці села воювали у складі 58-го Галицького піхотного полку та інших військових формувань австро-угорської армії.

У 1908-1911 роках у селі звели костел святого Йосипа Опікуна, який після здобуття Україною незалежності став храмом Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ. До села також було приєднано хутір Кізя, а хутір Пужники виведений з облікових даних через переселення мешканців.

Дозволи на пошук та ексгумацію надаватимуться окремо для кожної локації.

Довідка: Волинська трагедія – серія міжетнічних чисток між українським та польським населенням у 1943-1944 роках на території Волині.  У ширшому сенсі, складова багатовікового українсько-польського протистояння на західноукраїнських землях — Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

За різними оцінками істориків, загальна кількість загиблих поляків становить близько 35 тисяч, українців – близько 20 тисяч осіб, хоч деякі оцінки сильно різняться.  Основні події розгорнулися на території сучасних Волинської, Рівненської та частини Тернопільської областей.

About the author

trending_flat
Через удар по Луцьку загинула Надія Кривальчук з Тернопільщини

Унаслідок російського удару по Луцьку загинула жителька Тернопільщини. Серед жертв ворожого обстрілу 14 жовтня — Надія Кривальчук із села Петриків. Про загибель землячки повідомили у Facebook-спільноті «Село Петриків». Під час ворожої атаки на Луцьк 14 жовтня загинула жителька села Петриків Тернопільської громади Надія Кривальчук. Жінка опинилася серед жертв чергового обстрілу росіян. «Серед загиблих у Луцьку наша жителька Кривальчук Надія. Немає таких слів, які здатні втамувати цей біль. Немає таких сліз, якими можна виплакати це горе… Господи, прийми душі невинно загиблих у Свої Небесні обійми. Дай сили їхнім рідним пережити непоправну втрату», - зазначили в дописі односельчани. https://terminovo.te.ua/news/145737/

опалення
trending_flat
Громада на Тернопільщині оголосила про початок опалювального сезону

Громада на Тернопільщині оголосила про старт опалювального сезону. Втім, поки що частковий - він стосується соціальної сфери Підгороднянської громади. Про це повідомляється на сторінці громади у соцмережах. "Відповідно до розпорядження сільського голови з 19 жовтня у Підгороднянській територіальній громаді розпочнеться опалювальний сезон 2026/2027 для всіх об’єктів соціально-культурної сфери, навчально-виховних, лікувальних закладів та інших споживачів незалежно від форм власності та відомчої належності. Нагадуємо керівникам установ про необхідність економного споживання енергоносіїв та забезпечення дотримання температурних режимів відповідно до чинних санітарних норм", - йдеться у заяві.

пожежа Чортків
trending_flat
Все вигоріло: у ДСНС показали наслідки вчорашньої атаки на підприємство у Чорткові (фото)

У ДСНС Тернопільщини показали фото ліквідації пожежі на підприємстві у Чорткові, яка виникла унаслідок ворожого удару. Світлини опубліковані на офіційних сторінках ДСНС у соцмережах. Як видно на фото, атака та пожежа наробили суттєвих руйнувань. "Ворожа атака на Тернопільщину: рятувальники ліквідували наслідки. Ввечері ворог атакував Тернопільщину ударними безпілотниками. Постраждало одне із підприємств на Чортківщині. На місці події працювали рятувальники ДСНС, піротехніки, представники Національної поліції та інших служб. За попередньою інформацією до лікувальних закладів звернулись 5 осіб", - йдеться у повідомленні. https://terminovo.te.ua/news/145737/

trending_flat
Чому пральна машинка автоматично збільшує час прання: головні причини та приховані ризики

Те, що пральна машина інколи автоматично збільшує час прання — це зазвичай нормально. Сучасні пристрої оснащені датчиками, які оцінюють реальні умови в баку і можуть додавати хвилини, щоб краще випрати та виполоскати речі. Чому машина додає час? Дисбаланс білизни. Якщо важкі речі (наприклад, підковдра чи рушники) збилися в один бік, барабану важко збалансувати їх перед віджимом, тому він повторює спроби. Слабкий напір води. Машина витрачає більше часу на набір води або чекає, поки її набереться достатньо. Забагато порошку або гелю. Через рясну піну техніка може автоматично додати додатковий цикл полоскання. Повільне нагрівання. Якщо вода нагрівається довше звичайного, цикл також подовжується. Автоматичне визначення завантаження. Деякі моделі коригують час залежно від ваги білизни та ступеня її вологопоглинання. Коли варто хвилюватися? Якщо таймер збільшується на 5–15 хвилин — це стандартна робота датчиків. Але якщо машина регулярно додає 30–60 хвилин, надовго завмирає на одному […]

дрони
trending_flat
Дрон атакував підприємство у Чорткові, є постраждалі

Росія продовжує тероризувати захід України реактивними дронами. Унаслідок останньої атаки постраждали люди. Про це повідомив начальник Тернопільської ОВА Тарас Пастух. "Тернопільщина знову зазнала атаки ворожих БпЛА. О 20:57 влучання зафіксовано на підприємстві у Чортківському районі", - йшлось у повідомленні. Згодом в ОВА сказали, що унаслідок атаки є поранені. "Під час крайньої ворожої атаки на Тернопільщину російський БпЛА завдав удару по провідному виробничому підприємству у Чорткові. На локації виникла пожежа. На місце події оперативно прибули рятувальники, медики та інші профільні служби", - сказав Пастух. Щонайменше 5 людей звернулись до лікарів унаслідок атаки. https://terminovo.te.ua/news/145670/      

trending_flat
Смак історії та архівні таємниці: як у Тернополі оживили єврейську спадщину (фото)

10 жовтня 2026 року в Тернополі відбувся день єврейської спадщини в межах проєкту «Сусіди», який реалізує ГО «Брами Тернополя» в межах програми «Архів та мистецтво. Понад 30 учасників зібралися, щоб познайомитися з культурою єврейської громади міста через галицько-єврейську кухню, архівні історії та музику. До 1945 року єврейська громада становила більшість населення Тернополя та відігравала важливу роль у його культурному й суспільному житті. Сьогодні про цю частину історії міста нагадують архівні документи, старі фотографії, будівлі та родинні спогади. Проєкт «Сусіди» покликаний повернути ці історії в сучасний міський контекст. Програма дня об’єднала дві події. Під час лекції-дегустації шефиня та дослідниця галицько-єврейської кухні Льоля Ланда познайомила учасників із кулінарними традиціями єврейської громади Галичини. Страви стали способом поговорити про спадщину, яка зберігається не лише в книжках та архівах, а й у рецептах, запахах і звичаях, що передаються між поколіннями. Друга частина програми була присвячена […]

Контакти редакції: terminovo.te@gmail.com
м. Тернопіль, Кульчицької 2А
+380935295439
ПАРТНЕРИ

Новини Тернополя та Тернопільської області

Copyright

2018 – 2025