Її виявили ще у 30-тих роках минулого століття в Африці, тепер вона шириться світом, а цьогоріч розгулялась в Україні — усе це про гарячку Західного Нілу. Ця болячка передається через укуси комарів. Скільки наших громадян уже підхопили недугу? Та які ще екзотичні хвороби можуть підстерігати українців — з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.
Кількість зростає
Від початку року в Україні зареєстрували 69 випадків гарячки Західного Нілу, з них 41 у серпні. Про це на початку вересня повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін у ефірі телемарафону. Найбільше хворих — у Полтавській, Черкаській, Київській областях та у столиці. Кількість хворих значно зросла, порівняно з минулими роками: за весь 2023-й рік в Україні виявили 14 випадків цієї недуги, у 2022 — 11, у 2021 всього 6.
Наприкінці серпня цього року в Департаменті охорони здоров’я КМДА заявили, що трьох пацієнтів лікарям не вдалося врятувати через важке ускладнення гарячки — менінгоенцефаліт.
Обережно, перелітні птахи!
Найчастіше гарячка Західного Нілу вражає влітку та восени. Якщо узагальнити механізм передачі, то комарі кусають інфікованих перелітних птахів (резервуар вірусу), а потім можуть передати вірус людині. Інколи резервуаром вірусу можуть бути також гризуни чи кажани. У Центрі громадського здоров’я України зазначають, що від людини до людини недуга не передається.
У більшості інфікованих захворювання протікає безсимптомно, але у 20% можуть з’явитися грипоподібні симптоми. Основна кількість виявлених випадків захворювання проявляються у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність недуги складає 2–14%. Вакцини не існує. Експерти рекомендують убезпечувати себе від укусів комарів: носити захисний одяг, ставити сітки на вікнах, використовувати засоби, які відлякують комах.
Зміна клімату також може впливати на поширення гарячки. “Зараз через потепління бачимо, що змінюється циркуляція комарів, які переносять це інфекційне захворювання. І ця циркуляція відбувається більш активно… Тобто такі захворювання, як-от лихоманка Західного Нілу, гарячка Денге, ті захворювання, які зустрічалися раніше на території Криму і дуже рідко на території Одеської або Херсонської областей, можуть переходити тепер і на центральну частину України”, — зазначив Ігор Кузін в інтервʼю для “УП. Життя”.
Загалом, експерти сходяться на думці, що епідемії болячки не буде, адже з похолоданнями активність комарів піде на спад.
“Завезена” екзотика
Ще до повномасштабної війни експерти називали найпоширенішими “завезеними” хворобами в Україні — малярію, лейшманіоз, гарячки (Чікунгунья, Денге, Західного Нілу), холеру. Торік у нас зареєстрували 10 “завезених” випадків малярії, із них один був летальним. На Кіровоградщині помер іноземець, який відвідував Республіку Уганда (країна на сході Африки).
Гарячка Денге і … російська пропаганда
Наприкінці липня Міністерство охорони здоров’я зазначило, що у мережі поширюють неправду про розповсюдження гарячки Денге (гострої інфекційної недуги) в Україні. І жодної епідемії цієї хвороби в Україні зараз немає. “Фактчекери VoxCheck спростували фейк, який поширює російська пропаганда у телеграм каналах. Як виявилось, вони перекрутили слова української лікарки-інфекціоністки, яка в особистому блозі розказала про симптоми гарячки Денге”, — заявили у МОЗ.
Там додали, що міністерство не повідомляло про загрозу поширення гарячки Денге в Україні. У нас можуть фіксувати поодинокі “завезені” випадки — це не є свідченням масового поширення вірусу чи епідеміологічної загрози.
About the author
Помер відомий аграрій та екскерівник районної держадміністрації з Тернопільщини
23 лютого 2026 року помер Володимир Тимофійович Гищук - голова фермерського господарства «Широка нива». Він прожив життя, повністю присвячене землі та хліборобській справі. Про втрату розповіли на сторінці Більче-Золотецької сільської ради. Свій шлях Володимир Гищук розпочав як звичайний спеціаліст у сільському господарстві. З часом він виріс до керівника господарства, а потім очолив районну державну адміністрацію. Десятки років він пропрацював у аграрній галузі краю. Редакція "Терміново" висловлює співчуття родині та близьким померлого.
Він став живою перепоною для ворога: історія Віталія Скакуна з Тернопільщини, який підірвав себе разом із мостом у перший день Великої війни
Сьогодні, у четверті роковини повномасштабного вторгнення, згадуємо Героя з Тернопільщини Віталія Скакуна, який 24 лютого 2022 року пожертвував собою, прикривши побратимів. Його подвиг став одним із перших символів героїзму українських захисників у лютому 2022 року — прикладом усвідомленої жертви заради порятунку побратимів і стримування ворога. Подвиг 24 лютого 2022 року У перший день повномасштабного вторгнення російські війська проривалися з окупованого Криму на материкову Україну. Однією з ключових точок був автомобільний міст біля Генічеська на Херсонщині. Віталій Скакун отримав завдання замінувати переправу. Коли ситуація різко ускладнилася і часу на відхід не залишалося, він свідомо підірвав міст разом із собою, щоб зупинити просування російської колони та дати шанс українським підрозділам перегрупуватися. Цей вчинок затримав ворога на критично важливому напрямку в перші години вторгнення. Вшанування і пам’ять 26 лютого 2022 року Володимир Зеленський посмертно присвоїв Віталію Скакуну звання Героя України. У його рідних […]
Працівник пресслужби мерії адміністрував пабліки для ухилянтів на Тернопільщині
Працівник пресслужби Чортківської міськради вів Telegram- і Viber-канали, де публікував маршрути та місця роботи військових ТЦК і СП. Чортківський районний суд затвердив угоду про визнання винуватості - чоловіка засудили до 5 років ув'язнення з іспитовим строком один рік. З травня 2024 року по листопад 2025-го мешканець Чорткова адмініструв одразу три спільноти: Telegram-канал на 1,5 тисячі читачів, Telegram-групу на 12 тисяч підписників і Viber-групу з такою ж кількістю учасників. Там він розміщував інформацію про пересування та місця дислокації військових, які проводять мобілізаційні заходи, - це допомагало учасникам груп ухилятися від призову. Про це повідомляє "Судовий репортер". Наприкінці листопада 2025-го у будинку чоловіка провели обшук. З'ясувалося, що адміністратором спільнот виявився штатний спеціаліст пресслужби Чортківської міської ради. За два місяці він уклав угоду з прокурором, визнавши свою провину. Вирок суду датований 18 лютого 2026 року, про нього повідомив «Судовий репортер».
Які тернопільські школи стануть гімназіями, а які – ліцеями: перелік
На черговій сесії Тернопільської міської ради затвердили план формування мережі закладів освіти на 2026-2027 навчальний рік. Документ визначає, які школи міста стануть гімназіями, а які - ліцеями. Реформа Нової української школи передбачає поділ загальноосвітніх закладів на два типи: гімназії з початковими та базовими класами і ліцеї зі старшими профільними класами. Обговорення тривали понад рік - до процесу залучали педагогів і батьків у кожному навчальному закладі міста. Про це повідомили у Тернопільській міській раді. Управління освіти паралельно перевіряло школи: дивилися на матеріально-технічну базу, кадри, розташування закладів та кількість учнів. За затвердженим планом, у гімназії зі структурним підрозділом «Початкова школа» перетворять школи №2, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 26, 27, 29, школу-колегіум імені Йосипа Сліпого, Кобзарівську гімназію, Курівецьку гімназію імені Миколи Бенцаля та Чернихівську гімназію. У цих закладах припинять набір до 10-го […]
Чотири роки великої війни: Україна вистояла
Рівно чотири роки тому, вдосвіта 24 лютого 2022 року, Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Путін розраховував на блискавичну кампанію — за різними оцінками, Кремль відводив на захоплення Києва від трьох до десяти днів. Але сталося інакше. Україна зустріла агресора зі зброєю в руках. Ми зберегли Україну У зверненні до українців з нагоди четвертої річниці президент Володимир Зеленський підбив головний підсумок цих років боротьби. «Ми захистили незалежність, ми не програли державність, путін не досягнув своїх цілей. Не зламав українців, не переміг у цій війні. Ми зберегли Україну», — наголосив він. Ці слова — не лише про військові успіхи. Вони про мільйони українців, які залишилися в країні й продовжують жити та працювати попри обстріли. Про тих, хто пішов на фронт. Про тих, хто виїхав і продовжує підтримувати Україну з-за кордону. Про волонтерів, медиків, вчителів, які не покинули своїх місць. Чотири роки у цифрах […]
Автобуси з України до Німеччини: як обрати надійного перевізника
Кількість компаній, які пропонують автобусні рейси до Німеччини, постійно зростає. З одного боку — це добре: є з чого вибирати. З іншого — легко розгубитися і натрапити на перевізника, який не виправдає очікувань. Щоб поїздка пройшла без неприємних сюрпризів, варто знати, на що звертати увагу ще до купівлі квитка. Досвідчені мандрівники радять шукати компанії з підтвердженою репутацією та прозорими умовами — наприклад, Бенц експрес є одним із перевізників, які мають чітко прописані тарифи, розклад і правила бронювання на сайті. На що звертати увагу при виборі перевізника? Прозорість інформації. Надійна компанія завжди публікує на сайті актуальний розклад, вартість квитків, правила провезення багажу та контактні дані. Якщо цієї інформації немає або вона розмита — це привід насторожитися. Відгуки пасажирів. Перед бронюванням варто почитати реальні відгуки — не на сайті самої компанії, а на незалежних платформах або в тематичних групах у соціальних мережах. Зверніть увагу на те, […]
