Гарячка Західного Нілу та інша “екзотика”: які хвороби підстерігають українців?

Гарячка Західного Нілу та інша “екзотика”: які хвороби підстерігають українців?

Її виявили ще у 30-тих роках минулого століття в Африці, тепер вона шириться світом, а цьогоріч розгулялась в Україні — усе це про гарячку Західного Нілу. Ця болячка передається через укуси комарів. Скільки наших громадян уже підхопили недугу? Та які ще екзотичні хвороби можуть підстерігати українців — з’ясував Центр громадського моніторингу та контролю.

Кількість зростає

Від початку року в Україні зареєстрували 69 випадків гарячки Західного  Нілу, з них 41 у серпні. Про це на початку вересня повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін у ефірі телемарафону. Найбільше хворих — у Полтавській, Черкаській, Київській областях та у столиці.  Кількість хворих значно зросла, порівняно з минулими роками: за весь 2023-й рік в Україні виявили 14 випадків цієї недуги, у 2022 — 11, у 2021 всього 6.

Наприкінці серпня цього року в Департаменті охорони здоров’я КМДА заявили, що трьох пацієнтів лікарям не вдалося врятувати через важке ускладнення гарячки  —  менінгоенцефаліт.

Обережно, перелітні птахи!

Найчастіше гарячка Західного Нілу вражає влітку та восени. Якщо узагальнити механізм передачі, то комарі кусають інфікованих перелітних птахів (резервуар вірусу), а потім можуть передати вірус людині. Інколи резервуаром вірусу можуть бути також гризуни чи кажани. У Центрі громадського здоров’я України зазначають, що від людини до людини недуга не передається.

У більшості інфікованих захворювання протікає безсимптомно, але у 20% можуть з’явитися грипоподібні симптоми. Основна кількість виявлених випадків захворювання проявляються у вигляді менінгіту та енцефаліту. Летальність недуги складає 2–14%. Вакцини не існує. Експерти рекомендують убезпечувати себе від укусів комарів:  носити захисний одяг, ставити сітки на вікнах,  використовувати засоби, які відлякують комах.

Зміна клімату також може впливати на поширення гарячки. “Зараз через потепління бачимо, що змінюється циркуляція комарів, які переносять це інфекційне захворювання. І ця циркуляція відбувається більш активно… Тобто такі захворювання, як-от лихоманка Західного Нілу, гарячка Денге, ті захворювання, які зустрічалися раніше на території Криму і дуже рідко на території Одеської або Херсонської областей, можуть переходити тепер і на центральну частину України”, — зазначив Ігор Кузін в інтервʼю для “УП. Життя”.

Загалом, експерти сходяться на думці, що епідемії болячки не буде, адже з похолоданнями активність комарів піде на спад.

“Завезена” екзотика

Ще до повномасштабної війни експерти називали найпоширенішими “завезеними” хворобами в Україні — малярію, лейшманіоз, гарячки (Чікунгунья, Денге, Західного Нілу), холеру. Торік у нас зареєстрували 10 “завезених” випадків малярії, із них один був летальним. На Кіровоградщині помер іноземець, який відвідував Республіку Уганда (країна на сході Африки).

Гарячка Денге і … російська пропаганда

Наприкінці липня Міністерство охорони здоров’я зазначило, що у мережі поширюють неправду про розповсюдження гарячки Денге (гострої інфекційної недуги) в Україні. І жодної епідемії цієї хвороби в Україні зараз немає.  “Фактчекери VoxCheck спростували фейк, який поширює російська пропаганда у телеграм каналах. Як виявилось, вони перекрутили слова української лікарки-інфекціоністки, яка в особистому блозі розказала про симптоми гарячки Денге”, — заявили у МОЗ.

Там додали, що міністерство не повідомляло про загрозу поширення гарячки Денге в Україні. У нас можуть фіксувати поодинокі “завезені” випадки — це не є свідченням масового поширення вірусу чи епідеміологічної загрози.

About the author

Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»
trending_flat
Матеріали на тиждень за один вечір: як вчителю на дві паралелі й три предмети не жити в режимі «до ночі»

Неділя, вісім вечора. Попереду тиждень, де чотири класи, три предмети й жодної готової вправи. Знайомо? Коротка відповідь: матеріали на тиждень реально зібрати за один вечір, якщо ділити роботу на етапи, не вигадувати вправи з нуля і віддати перевірку системі. Це не про швидкість заради швидкості, а про те, щоб матеріали на тиждень не ставали другою роботою. Це про те, щоб у середу о пів на дванадцяту ви спали, а не складали контрольну для 7-В. Нижче схема на 90 хвилин, яку можна адаптувати під свій розклад. Ми розбираємо її на узагальненому прикладі вчителя з двома паралелями й трьома предметами, а не на історії конкретної людини. Чому матеріали на тиждень не встигають за вечір Причина рідко в тому, що вчитель повільний. Причина в тому, що за один вечір доводиться робити дуже різні речі: обирати теми, шукати вправи, форматувати, друкувати чи завантажувати, готувати […]

Осінній джиг: як підібрати форму і розмір силікону під умови водойми
trending_flat
Осінній джиг: як підібрати форму і розмір силікону під умови водойми

Осінній джиг вимагає підбирати силікон у певному порядку: форма під активність риби, розмір під глибину й течію, а колір — наприкінці. Коли вода холоднішає, судак, окунь і щука частіше тримаються ближче до дна, тож приманка має добре працювати на повільній подачі. Вибір залежить від глибини, течії, активності риби та потрібної швидкості проводки. У тих самих умовах силіконові приманки різної форми й розміру поводяться по-різному, тому оцінювати варто не лише колір, а й характер гри. Форма силіконової приманки: активна чи пасивна гра Форма силіконової приманки визначає, як вона рухається на падінні, на паузі та під час підйому від дна. Віброхвіст: лопать здебільшого дає вібрацію вже на невисокій швидкості, тож він зручний для ступінчастої проводки й пошуку активної риби. Твістер: хвіст грає під час опускання, тому доречний на стоячій воді, де падіння довше. Слаги, черв'яки, раки: рух задає здебільшого проводка, їх ставлять, […]

Знайшли мертвим чоловіка, який зник після візиту до ТЦК на Тернопільщині
trending_flat
Знайшли мертвим чоловіка, який зник після візиту до ТЦК на Тернопільщині

На Тернопільщині знайшли мертвим 55-річного Миколу Новоринського, якого розшукували понад два тижні. Чоловік зник після того, як його відпустили з районного ТЦК. Про це розповіла виданню ZAXID.NET донька загиблого Марія Бохна, а також повідомили у поліції Тернопільської області. Чоловіка зупинили працівники ТЦК 14 жовтня у селі Конюхи. Оскільки документів при собі він не мав, його відвезли до Козової для перевірки. Після уточнення даних Миколу Новоринського відпустили, бо він має інвалідність через порушення зору. Чоловіка підвезли до заправки на об'їзній дорозі біля Козової. Звідти він мав пішки пройти близько 30 кілометрів до рідного села. У ніч на 15 жовтня Миколу зупинив поліцейський патруль під час комендантської години. Чоловік пояснив, що йде додому, після чого правоохоронці перевірили його та відпустили. Удень того ж дня його бачили у селі Заберізки — він запитував дорогу до Конюхів. Після цього зв'язок із ним зник. Що […]

У місті на Тернопільщині вулицю перейменують в честь загиблого Героя
trending_flat
У місті на Тернопільщині вулицю перейменують в честь загиблого Героя

У Заліщиках на Тернопільщині вирішили перейменувати вулицю в честь загиблого Героя. Зокрема, вулицю Зеленогайську перейменують на вулицю Володимира Сотника. Про це йдеться у рішенні, яке опублікувала Заліщицька міська рада. Володимиру Сотнику було 22 роки, коли він загинув під час виконання бойового завдання. "Володя служив Україні ще з часів АТО. Завжди усміхнений, добрий, щирий і світлий — він ніколи не втрачав віри, навіть там, де найважче. Його любов до життя, позитив і відданість побратимам залишаться у серцях кожного, хто його знав", - розповідали у листопаді 2025 року у Заліщицькій міській раді.

пожежа зерносушарка
trending_flat
На Тернопільщині спалахнула будівля із зерном

На Тернопільщині рятувальники ліквідували пожежу господарської будівлі для сушіння зерна. Вогонь охопив 20 кв. м споруди в селі Суходіл. Рятувальники не дали полум'ю перекинутися на сусідню будівлю, повідомляють у ДСНС. "У селі Суходіл Гусятинської громади Чортківського району сталася пожежа господарської будівлі, призначеної для сушіння та зберігання зерна. Загоряння виникло о 14:43. Вогонь охопив площу 20 кв. м. Унаслідок пожежі знищено покрівлю навісу та пошкоджено будівлю. Завдяки оперативним діям рятувальників вдалося врятувати сусідню господарську будівлю", - йдеться у повідомленні. До ліквідації пожежі залучали підрозділи ДСНС: 12 рятувальників та 3 одиниці техніки. Причину виникнення пожежі та розмір матеріальних збитків встановлюють.

Герань-5
trending_flat
На Тернопільщині та інших областях заходу знищували дрони: як впоралась ППО

На Тернопільщині та в інших областях заходу України знищували ворожі дрони. Про це повідомляє Повітряне командування "Захід". "Вдень 3 листопада та вночі 4 листопада російські агресори атакували західний регіон України уданими дронами з реактивними і поршневими двигунами. Авіація та підрозділи протиповітряної оборони повітряного командування «Захід» у зоні своєї відповідальності в Рівненській, Хмельницькій, Волинській та Тернопільській областях знищили 27 ударних БпЛА типу «Герань-2», «Герань-4» та «Герань-5»", - йдеться у заяві. Втім, є "приліт". Ворог вдарив по енергетиці поблизу Тернополя. https://terminovo.te.ua/news/146571/