16.09.2019
Аналітика Молодь Новини Суспільство Точка зору

Міністр освіти хоче заборонити вчителям репетиторство. Що думають про це тернопільські освітяни

Вчитель, який безпосередньо навчає дитину в школі, не може бути репетитором — це конфлікт інтересів. Такої думки Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Свою позицію щодо репетиторства вона висловила у нещодавньому інтерв’ю виданню “Високий замок” (цитуємо):

“Іноді вчитель не працює як належить на уроці, аби діти приходили до нього на індивідуальні платні заняття. Це ганебне явище! Ми підготували листи Міністерства освіти і розіслали їх по школах. Це непедагогічно і це порушення. Тобто вчитель, який безпосередньо навчає дитину в школі, не може бути репетитором — це конфлікт інтересів. Але школа має право надавати легальні платні освітні послуги. Серед них — індивідуальне навчання з дітьми. Це обліковується як урок. З батьками укладається договір про надання платних освітніх послуг. Але маємо досвід дітей, які мають дуже високі результати ЗНО, і вони не мали репетиторів. Все залежить від школи, середовища і від наполегливості самої дитини”.

Чи отримували вже тернопільські школи листи з Міністерства освіти? Як ставляться до репетиторства і чи потрібно воно взагалі? Все це журналістка “Терміново” запитала керівників міського і обласного управлінь освіти і науки та директорів тернопільських шкіл. Зауважимо, що цього року 11 випускників з Тернопільської області склали Зовнішнє незалежне оцінювання на 200 балів. Таким чином наша область посіла шосте місце у розрізі областей. Багато учнів працювали з репетиторами, ціна за годину додаткових занять цього року коштувала 100-300 грн. 

Жодних наказів не отримували

Як повідомила начальниця міського управління освіти і науки Ольга Похиляк, наразі ні управління, ні школи міста жодних наказів з Міністерства не отримували. Наразі це швидше рекомендація Міністра, вважає вона. 

– Ніхто не може заборонити вчителю займатися репетиторством, ну не в школі, а десь  на окремій території в позаробочий час, – каже пані Похиляк. – На місцевому рівні ми також говоримо про те, якщо використовувати школу для репетиторства, то треба платити за оренду, за приміщення… І на рівні держави це все має бути, – як кожна праця, яка має оподатковуватися. Хочу сказати, якщо учень чи учениця хочуть вчитися, то вони можуть обійтися і без репетитора. Приклад цього, тернопільський техліцей, де у попередніх роках були двохсотбальники, які показали такий високий результат без репетиторів. У нас є добросовісні вчителі, які дають знання на уроці, головне, щоб учень хотів їх отримувати.  До речі, цього року Тернопіль має 6 двосотбальників – троє з хімії, двоє з математики і один з біології.

Репетиторство треба узаконити

Проте, що офіційного листа з Міністерства наразі немає, підтвердила і начальниця обласного управління освіти і науки Ольга Хома. Також вона поділилася своєю думкою про репетиторство. 

– Я мала двох випускників, 5 років тому і три роки тому, – каже вона. – З предметів, які вдавалися добре, ми репетиторів не наймали. Приміром, якщо донька гуманітарного спрямування, то додаткова підготовка їй не була потрібна. Що стосується природничо-математичного профілю, то багато питань їй потрібно було наново пояснювати. З сином наприклад,  було навпаки. Він природничо-математичного спрямування, тому йому не треба було репетиторів і він самостійно готувався. Що стосувалося, наприклад, української мови і літератури, то потрібна була додаткова робота. Але хочу сказати, якщо дитина не читає, то зрозуміло вона ЗНО не здасть, буде репетитор чи ні. Бо частина тестів, які мають 4 бали – найскладніші і вони стосуються саме літератури, – опису героїв тих чи інших творів, авторів. І якщо дитина не прочитала книжку, вона не будете мати уявлення, як описаний той чи інший персонаж і яка дія відбувалася в тексті.

Що стосується української мови, якщо дитина десь прогавила, то звичайно треба з тим працювати. Хоча зараз велика тенденція йде до того, що багато дітей відмовляються від репетитора. Вони вже в 10-му класі розуміють, ким вони хочуть бути і яке ЗНО їм потрібно здавати, постійно готуються і досить успішно здають ЗНО.

Репетиторство – це та сама приватна підприємницька діяльність, вважає Ольга Хома. 

– У нас виходить, що людина, яка займається підприємницькою діяльністю, щось виготовляє або щось продає, зобов’язана оформити підприємця, – каже вона. – А репетитор, який надає ті самі послуги підприємця, тобто працює за межами навчального закладу, приватно отримує чистий прибуток, який неоподатковується і про нього ніхто не знає. Тому Міністр права в тому, щоб роботу репетиторів узаконити і реально розуміти, скільки вклав репетитор свого здоров’я і знань у учня і скільки вклав педагогічний працівник. До речі, був навіть такий період, коли 11 клас практично не ходив до школи. Чому? Бо всі ходили по репетиторах. Зараз така тенденція зменшилася, а кілька років тому таке було і це виглядало абсурдно.

Коментарі

Петро Поврозник, директор тернопільської спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №5:

– Якщо батько вважає, що дитині потрібні додаткові заняття, він шукає репетитора, яким чином Міністр може це відмінити? Якщо вчитель має свідоцтво підприємця, він може підписати зі школою договір про погодинну оренду, але в нас таких немає. Зазвичай вчителі готують дітей за межами школи. Але навіть якщо у школі вчитель з дитиною займається після уроків, як директор школи може це заборонити? Дитина погано написала контрольну з математики і просить їй допомогти, то якщо вчитель нормальний, він у післяурочний час з дитиною займається. Чи це на платній основі, це важко доказати, я цього не знаю. Але це поодинокі випадки. Буває, що вчитель готує дітей до олімпіади і зацікавлений в тому, щоб його дитина виграла. Я негативно ставлюся до того, коли вчитель, який вчить дитину ще займається репетиторством і бере за це гроші. Це звичайно негативно і це неприпустимо. Бо виходить, що вчитель буде на уроці халтурити.

У 11 класі до 90% учнів займаються з репетиторами, може вчитель ходить до них, може вони до вчителя. Я цього не знаю. Цього року на ЗНО діти показали дуже хороші результати. В частини дітей є вищі результати, і ми кожного року це все аналізуємо на педраді, – вчителька поставив 8 балів,  а дитина, наприклад, написала українську мову на 10. То виходить вчителька занадто строга, скупа на оцінку. 

Інна Іванюк, директорка тернопільської школи-правового ліцею №2: 

– З точки зору того, як зараз організована освіта, то я за репетиторство, тому що вчителі практично виживають. Я знаю таких вчителів, у яких дуже складна ситуація у сім’ї, рідні хворіють і та вчителька виживає. Вона  в суботу, неділю під час канікул працює над тим, щоб надати освітні послуги і заробити ці гроші. Тому що з зарплатою, яку зараз мають вчителі, особливо з тарифами за комуналку в останні роки, кінці з кінцями неможливо звести. З точки зору закону, справді освітні послуги повинні надаватися офіційно – оскільки ти отримуєш прибуток, ти маєш платити податок. Це справді так. Але як вирівняти цю ситуацію? На мою думку, на місці Міністра, я б підняла зарплату вчителю, зменшила б кількість учнів у класах, бо зараз працювати неможливо, – 37, 42 учні у класі, а має бути 24, максимум – 28. І третє – я б зробила ставку вчителю 14 годин при вищій зарплаті. Тоді можна говорити про заборону репетиторства. А при тому, що зарплата низька, діти не встигають, вчитель не може навчити 36 дітей за урок. Діти зараз вимагають креативності, інновацій, в них розсіяна увага. При такій кількості учнів у класі дуже важко – треба мати шість пар очей, рук і язиків. Найкраще коли учнів менше і тоді можна говорити. Я на стороні вчителів, як мама, як керівник, як вчитель, я їм співчуваю.  Я за те, щоб Міністр підняла престиж вчителя, у нас зняли надбавки за престижність, це неприпустимо. У педуніверситетах страшні недобори, ніхто не хоче туди йти. Тому що зарплата дуже низька, а робота дуже виснажлива. Тому що інтелектуальна праця з таким духовним матеріалом, як дітки, дуже важка. Бо це відповідальність, складна підготовка. Бо діти не будуть слухати просто лекцій, їм треба готувати сильні уроки, інноваційні. Середня зарплата вчителя, який тільки прийшов на роботу – 4-5 тис грн. І вони навіть не йдуть в школу. Студенти, які приходять на практику, йдуть працювати барменами, вони отримують там більше. Вже невистачає вчителів інформатики, фізкультури, бо хлопці всі за кордоном, він не піде на таку зарплату у школу. Всі втікають, всі йдуть на фірми, де отримують великі гроші. І зараз піднімати питання про масове репетиторство – це питання не сьогодні на сьогодні. Воно само собою відпало б, якби були якісніші уроки і вчитель мав би можливість забезпечити якість освіти. І ще одне – тестування, яке складають. Учень сам не розбереться. Тому що вчитель сідає, піднімає довідники, починає шукати, тоді доносить учневі. Зараз різні рівні, а тести всім однакові. Бо не складаються тести окремо для спеціальних шкіл  і для загальноосвітніх, вони разом. А треба врахувати, якщо учень обрав математику і він зі школи з поглибленим вивченням математики, то ясна річ, що він покаже кращий результат, ніж учень звичайної школи. Є дуже багато питань до Міністерства, є багато пропозицій. Треба робити форуми і вислухати думку вчителів. Треба збирати пропозиції, їх обговорювати і потім це виливати в закон. 

Анатолій Крижанівський, директор Української гімназії ім. Франка:

– Я не є прихильником репетиторства, як такого, взагалі. Зараз воно увійшло у моду, – у перший, другий, третій, шостий беруть репетитора. Чому? Бо батьки дозволяють собі возити дітей під час навчального процесу  в різні країни, на острови. Крім того діти хворіють, тому зрозуміло є пропуски і батьки вважають, що за допомогою репетиторства діти можуть це наздогнати. Зрозуміло, якщо це трохи, то можна, якщо багато, – то надважко. Бо дитина має паралельно навчати той матеріал, який подають в той момент, тоді надолужувати попереднє, а воно все взаємопов’язане. Тому у нас так виходить, що потім деякі діти не встигають, губляться, не отримують того, що потрібно і вони не вийдуть на той рівень, який має бути. Дитина має постійно займатися. Якщо дитина з тих чи інших причин має прогалини, вона  має підійти до вчителя і я думаю, що будь-який вчитель ніколи не відмовить дитині дати консультацію. 

Але я за те, щоб до ЗНО готував репетитор, бо дитині треба систематизувати і узагальнити усе. І тут зрозуміло, що підготовка до ЗНО може бути за допомогою вчителя. Мені не дуже це слово репетитор подобається, але нікуди  ми не дінемося, тут я прихильник, що це має бути. Як правило це роблять інші вчителі. Діти займаються, вони цього не ховають. Проте я проти того, щоб вчитель, який читає предмет і потім займається з тою дитиною на платній основі. Це неприємно. А взагалі у нас є профільні класи з рідної мови, з математики і інформатики, то однозначно там було багато годин і дітям, які серйозно займаються у тих класах, їм за великим рахунком і не потрібно додаткового вчителя. Але як правило, діти мають вчителів  по інших школах. Зазвичай підготовкою з репетитором займаються в 11-му класі, є деякі в 10-му, чому, бо вони десь прогавили.

Те, що репетиторські послуги вчитель надає платно, думаю, тут нічого поганого немає, вони з батьками це узгоджують. Якщо вчитель працює не на повне навантаження і має можливість підготовити дитину ,від цього виграє не тільки вчитель,  а й дитина і ми всі. Інше питання, як це узгоджується з певними законодавчими речами. Адже зрозуміло, якщо вчитель надає платну послугу, то він повинен реєструватися як підприємець. В нас у гімназії таке явище немає системного характеру, зазвичай діти здобувають знання за рахунок уроків. 

 

Ваш коментар

Схожі пости

Виконком міськради “охрестив” дівчинку, яку залишили у “Вікні життя”. Тепер вона – Марія Бандера

Євгенія Цебрій

Суд оштрафував жінок, які вимірювали рівень цукру у крові у агітаційних палатках Ігоря Побера

Світлана Гривас

На Тернопільському Ставі перекинулося каное з людьми