Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Частина Кременця тимчасово буде без води: адреси
Частина Кременця тимчасово буде без водопостачання. Про це повідомили у КП Кременецької міської ради «Міськводгосп». «У зв’язку із замінною запірної арматури буде тимчасово припинено водопостачання 5 листопада 2025 року з 09:00 години до завершення робіт», - йдеться у повідомленні. Без води будуть вулиці Старого Детюка, Старі Вали, Арсена Річинського (Глінки), Холодна (Толстого), Спокійна, Драгоманова, Пушкаря, Спортова, Словацького, Коцюбинського, Липова і провулки Драгоманова, Словацького.
“Все життя жив для всіх, окрім себе”. Загинув Анатолій Подворний з Кременця
На фронті загинув Анатолій Подворний з Кременця. Чоловік одним із перших пішов захищати Батьківщину, коли почалось повномасштабне вторгнення. Про втрату повідомили у Кременецькій класичній гімназії, де працює дружина нашого Героя Людмила. Колектив навчального закладу висловив співчуття родині Анатолія. "З глибоким сумом колектив гімназії висловлює щирі співчуття нашій колезі Подворній Людмилі Іванівні у зв’язку з трагічною загибеллю її чоловіка — Подворного Анатолія, військовослужбовця Збройних Сил України. Вічна пам'ять герою, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Поділяємо біль утрати разом із Людмилою Іванівною, її дітьми — учнями нашого закладу, та всіма рідними й близькими загиблого", - йдеться у повідомленні. У Героя залишилась дружина Людмила та четверо дітей - Аліна, Галя, Марійка та Михайлик. У коментарях та дописах рідні, друзі та знайомі діляться скорботними спогадами про те, якою непересічною людиною був Анатолій. "Невимовний сум і біль...Не вистачає слів, щоб описати […]
Цього тернополянина радянська влада боялася більше за зброю: історія письменника Осипа Назарука, який представляв Україну в Канаді та США
Історія Тернопільщини зберігає імена людей, які присвятили життя боротьбі за українську державність. Один із них - Осип Назарук, письменник і журналіст, який народився у 1883 році на Тернопільщині. Його твори десятиліттями були під забороною в СРСР. Радянська цензура вважала його небезпечним ворогом, книги авторства Назарука знищувала. Сьогодні у фокусі нашої уваги життєвий шлях тернополянина, який пройшов австрійські табори, очолював міністерство пропаганди ЗУНР і представляв український уряд у Канаді та США. Як молодий юрист став політв'язнем Осип Назарук народився 31 серпня 1883 року в Галичині на Тернопільщині. Хлопець здобував освіту в Бучацькій та Золочівській гімназіях, а 1902 року закінчив навчання у львівській гімназії. Він продовжив навчання у Відні, де 1908 року отримав диплом юридичного факультету місцевого університету. Ще через чотири роки, у 1912-му, він захистив докторат зі світського та церковного права і пройшов судову практику в столиці Австро-Угорської імперії. 1905 року […]
На Кременеччині в громадському туалеті знайшли тіло людини
На Кременеччині в громадському туалеті виявили тіло людини. Померлим виявився місцевий чоловік 1968 року народження. Про це розповіли у поліції Тернопільської області. "Тіло чоловіка у громадській вбиральні, на території колишнього будинку культури, 1 листопада близько 17:00 виявили жителі села Великі Загайці. Вони викликали швидку та поліцію. На місце події виїжджала слідчо-оперативна група Кременецького райвідділу поліції. У ході перевірки стало відомо, що загиблий - місцевий мешканець 1968 року народження. За життя чоловік зловживав алкогольними напоями. Судово-медичний експерт на тілі потерпілого слідів насильницької смерті не виявив, а експертиза показала, що помер чоловік напередодні через проблеми із серцем", - йдеться у повідомленні.
Авто аж вилетіло з дороги: на Кременеччині п’яний водій влаштував ДТП
У Вишнівці п'яний водій влаштував ДТП. Авто злетіло з дороги. Про випадок розповіли у поліції Тернопільської області. "Чергова автопригода трапилася на Кременеччині 1 листопада. Близько 20:30 водій автомобіля Skoda Fabia при виїзді із села Вишнівець не впорався з керуванням і його авто викинуло на узбіччя за межі проїзної частини дороги. У результаті - тілесні ушкодження отримала пасажирка 2000 року народження. Жінку госпіталізували. На місці події працювала слідчо-оперативна група Лановецького відділення поліції. У ході перевірки з'ясувалося, що водій на момент аварії перебував у стані алкогольного сп'яніння. За даним фактом відкрите провадження відповідно до частини 1 статті 286-1 Кримінального кодексу України", - йдеться у повідомленні. Раніше "Терміново" розповідало, що на Тернопільщині водій під час перевірки облікових документів наїхав на людину.
Золота осінь з морозами: чим здивує погода на початку листопада
На Тернопільщині у перші дні листопада очікується мінлива погода. Хмари змінюватимуться проясненнями, а температура коливатиметься від нічних морозів до денних плюсових значень. Про це повідомив Тернопільський обласний центр з гідрометеорології. Синоптики дали прогноз на найближчі три дні. 4 листопада буде хмарно з проясненнями. Вночі та вранці пройдуть невеликі дощі, вдень опадів не очікується. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, поривчастий. Температура вночі становитиме 4-9 градусів тепла, вдень 7-12 градусів тепла. У Тернополі вночі 6-8 градусів тепла, вдень 9-11 градусів тепла. 5 та 6 листопада погода буде схожою - хмарно з проясненнями, без опадів. 5 числа вітер північно-західний, 6 листопада - південно-східний, обидва дні 5-10 м/с. Температура вночі від 1 градуса морозу до 4 градусів тепла, вдень 8-13 градусів тепла. Найхолодніші ночі очікуються 5 та 6 листопада, коли можливі перші приморозки.
