Історією про неймовірну сміливість тернопільського фельдшера з медицини невідкладних станів Віталія Гакало поділилися у Тернопільській станції Е(Ш)МД.
Віталія спитали, чому вирішив їхати в найгарячіші точки на фронт:
- Все дуже просто. – Відповідає хлопець з легкою усмішкою. – Коли ти перший раз там був, то бачив весь той об’єм роботи, яку ти робив, як багато допомагав. І зараз просто сидіти і розуміти, як там не вистачає людей, щоб зберігати життя нашим військовим чи покращувати його якість, дуже складно. Без нас, медиків, там буде важка ситуація. Кожного дня там багато травм, важких поранень, хтось гине. Ну і побратими там, брат за брата. Хоча те саме можна робити і тут, їздити на виклики, робити ту саму роботу, допомагати цивільним людям, але в умовах війни зараз для мене цього однаково недостатньо.
Гакало Віталій вдруге за останні пів року пішов добровольцем до БО «БФ «Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова». Був відряджений до стабілізаційного пункту 93 бригади Холодний Яр, яка базувалася поблизу самого Бахмуту.
Всіх з Бахмуту і околиць везли сюди для надання першої допомоги, а потім перенаправляли в найближчі шпиталі. В цьому місці кожен день наповнений такими банальними ситуаціями, як врятоване життя. Хтось дочекається тата з війни, а хтось зможе ходити, але більшість таки повернеться на фронт і боронитиме Україну від окупанта, щоб ми з вами мали шанс жити в своєму домі, і жити щасливо.
Зараз молодий чоловік не має часу на копання у своїй душі, адже окрім роботи на швидкій допомозі ще має відвідувати Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, де вчиться на другому курсі. Але впевнений, що реабілітація потрібна буде кожному, хто побував у цьому пеклі російської агресії.Здавалося б, в минулу свою подорож тернопільський медик був ще зовсім недосвідченим і юним, а цього разу відправлявся туди уже практично ветераном, але ні. Чому так?
- Перший раз я приїхав на фронт, як на роботу. Багато обдивлявся, освоювався. А от другий раз сприймав все набагато ближче. Хотілося дати кожному пораненому ще краще відношення, щоб вони відчували, наскільки ми хочемо їм допомогти. Бо всі маніпуляції болючі і не сильно знеболюються. І так важливо, щоб вони бачили, що всі навколо дуже стараються, що треба трішки просто потерпіти і все нарешті завершиться.
- Також більший досвід накладає на тебе більше відповідальності. Обдумуєш всі свої дії, щоб не нашкодити і зробити так, щоб бійці вийшли максимально здорові. А ситуації бувають дуже складні. Цей місяць на Донеччині був дуже дощовим. Доводилося по три пари рукавичок міняти, щоб просто оглянути рану. І от коли бачиш цих героїв по пояс в болоті, то вже не можеш спокійно переглядати стрічку новин у соцмережах, де так багато безтурботності. Це чудово, що тут є можливість піти на каву і не боятися прильотів, але важливо, щоб все це не переростало у байдужість, на яку я зараз особливо гостро реагую.
Коли спілкуєшся з Віталієм, то забуваєш в якийсь момент, що він всього лише студент, якому на долю випало дорослішання, до якого і не кожен чоловік доростає за все своє життя. Він настільки наповнений і мотивований, що мимоволі відчуваєш гордість за все молоде покоління, хоча далеко не всі такі, як він. Таких, як він, в першу чергу пожирає ця жорстока воєнна машина, яку сусід прикотив на нашу землю, бо саме їм важко залишатися байдужими. Та іноді крізь ці хмари задуми пробивається юнацький усміх, який різко забирає накинуті подумки йому зайві роки. То який ти, Віталій, насправді? Чи змінився ти за ці пів року?
- Я думаю, що змінився сильно. Багато банальних речей втратило для мене якийсь сенс, тому я просто перестав за це хвилюватися, адже нічого гіршого, аніж війна, уже точно не станеться. Мені все складніше розуміти людей, які нічим не переймаються. Багато навіть сміття після себе прибрати не можуть. Людина, яка викидає посеред тротуару цигарку – це людина, яка просто байдужа до своєї країни. І згадую, як ми на Сході всі старалися не смітити, мали смітники, машина приїжджала і все вивозила. А та територія вже завтра могла бути не наша. А тут людям жити. Багато таких моментів. Чого варті ті, які кажуть, що треба їхати звідси, бо тут немає майбутнього. За що ж тоді помирають всі ті воїни? І Бахмут пропонують віддати, щоб не було стільки жертв. Але ж ворог не зупиниться! І буде змітати всі нові населені пункти, які будуть траплятися йому на шляху. Кожен квадратний метр Бахмуту вартий наших зусиль.
Так багато запитань, і так мало відповідей. Ця війна добряче пройшлася по всіх, топчучи своїми кирзовими чоботами не тільки тіла, але і серця. І в момент нашої з Віталієм бесіди так щедро світить сонце і співають птахи, що все сказане сприймається на якомусь особливому контрасті і впивається голками в саму душу. Так би хотілося змести одним махом долоні росію із карти світу кудись подалі й засіяти все пшеницею, але, на жаль, це неможливо. Неможливо, так, так скаже більшість. А юний фельдшер нічого не скаже, але повернеться на Схід ще раз, якщо його життєві обставини йому дозволять. І знову робитиме самозречено те, що для більшості видається неможливим.
Віталію Гакалу не так складно примиритися зі своїми власними емоціями, як з тим жалем, який його бере за всіх, хто не повернеться додому, або повернеться згодом, але нікому не буде потрібен. Не буде, якщо ми це дозволимо. Наша країна в майбутньому стане осередком ветеранів і нам важливо не забувати це з першими нотами перемоги, яку ми неодмінно здобудемо. Зараз доброволець повернувся до свого чудового колективу медиків Центру екстреної медичної допомоги й на студентську лаву. Сьогодні його родина може видихнути на якийсь час. Але не може видихнути Україна, адже щомиті її синів і дочок вбиває ворог. Цей бій ще триває. Просто нам не варто забувати, що московиті – це не єдиний наш ворог. Не менш страшною може бути байдужість. Не ховайте руку допомоги тоді, коли її можна простягнути тим, хто її потребує. І пам’ятайте, сильні ми тільки разом. Слава Україні! Героям слава!
About the author
Тунелі заввишки у людський зріст і триповерхові льохи: які таємниці приховує одна з найдавніших вулиць Тернополя (фото)
Під ногами тернополян на вулиці Старий Ринок ховається ціле середньовічне місто. Асфальт тут провалюється регулярно. Георадари підтвердили: під цією вулицею - мережа тунелів шириною від 2,5 до 4,5 метра, де людина могла йти у повний зріст. Як найдавніша вулиця Тернополя пережила 480 років історії, чому під нею досі ховаються оборонні ходи і торгові льохи, розповідає "Терміново". Торговий майдан, який пам'ятає заснування міста: як Старий Ринок став серцем Тернополя Вулиця Старий Ринок - це корінь Тернополя у буквальному сенсі. Коли Ян Тарновський у 1540 році заклав перший камінь міста, саме тут виросла перша ринкова площа. Купці розкладали товари, ремісники стукали молотками у своїх ятках, а над усім цим піднімався Старий замок - головна оборонна споруда. Зараз на його місці стоїть готель "Тернопіль". Назва вулиці не бреше: це справді був перший торговий майдан міста. Сюди з'їжджалися купці з далеких країв, тут кипіло […]
Сусід забив на сполох: у Тернополі виявили тіло жінки
У Тернополі правоохоронці з’ясовують обставини смерті 74-річної мешканки багатоквартирного будинку. Тіло жінки виявили у її власній квартирі після звернення сусіда. Повідомлення до поліції надійшло 17 лютого. Місцевий житель розповів, що кілька днів не може додзвонитися та потрапити до сусідки, яка проживала одна на вулиці Тарнавського, повідомляють у пресслужбі поліції Тернопільської області. Чоловік зазначив, що жінка була подругою його матері. Він час від часу приносив їй продукти та допомагав з домашніми справами. Коли протягом кількох днів ніхто не відчиняв двері, хоча у квартирі горіло світло, він вирішив звернутися до поліції. Після відкриття помешкання правоохоронці знайшли в одній з кімнат бездиханне тіло власниці житла. За попередніми даними, видимих тілесних ушкоджень або слідів насильства на тілі жінки не виявили. Фахівці припускають, що смерть настала кілька днів тому. Точну причину загибелі встановлять після проведення судово-медичної експертизи. За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за […]
Висип, свербіж, плями та випадіння волосся: коли потрібна консультація дерматолога
Шкіра – це орган, насичений нервовими закінченнями, залозами, волосяними фолікулами. Крім того, вона є індикатором певних системних захворювань. Будь-які проблеми зі шкірою, нігтями і слизовими оболонками супроводжуються неприємними симптомами, в тяжких випадках пацієнти страждають на депресію. Лікарі мережі клінік Люменіс у Києві розповіли, у яких випадках треба обов’язково дерматолог консультація. Висип на шкірі: причини, симптоми та коли звертатися до лікаря Висип на шкірі може сигналізувати про проблеми від банальної алергії до серйозних системних захворювань. Він проявляється у вигляді плям, папул (невеликі підвищення), пустул (гнійні прищі), вузликів (щільні утворення) або пухирців, що наповнені рідиною. Висип рідко буває ізольованим – він відображає реакцію імунної системи на певний подразник. Симптоми варіюються: від легкого почервоніння до набряку, лихоманки чи набряку Квінке. Коли треба негайно звернутися до лікаря якщо: висип не зникає протягом 7–10 днів; є свербіж, біль або печіння; швидко поширюється або змінює вигляд; […]
Відремонтують старовинну дорогу у центрі міста на Тернопільщині
На Тернопільщині відремонтують частину траси М-19, яка розташована у центрі Теребовлі. Проце керівник ТОДА Тарас Пастух розповів журналістам на брифінгу 17 лютого, де перебувала журналістка "Терміново". "Ми сьогодні з очевидно з ними (іноземними партнерами - Ред. ) працюємо по напрямках відбудови наших доріг. І одним з проєктів, які ми зараз найближчим часом будем реалізовувати, я думаю, більшості з вас відома частина дороги через центр Теребовлі, ...де важко проїхати по тій бруківці. Ми плануємо найближчим часом підписати угоду і отримати фінансування для повністю перекладання цієї частини дороги, для того щоб вона була не тільки для мешканців міста зручною, а це є транзит з Тернополя на Чернівці, відповідно, це є міжнародна траса", - сказав Пастух. Центральна дорога (вулиця Князя Василька) у місті Теребовля (Тернопільська область, Україна) із кам’яною бруківкою має історичне походження, пов’язане з початком XX століття: 🔹 Бруківку на центральній вулиці […]
Чи відбудують санну трасу у Кременці – начальник ОВА Тарас Пастух пояснив
Тернопільська обласна адміністрація не має грошей на ремонт єдиної в Україні дерев'яної санної траси у Кременці. Про це заявив голова ТОДА Тарас Пастух на прес-конференції. "Насправді виклик є тільки один на всю цю історію - це кошти. Сказати, що сьогодні цих коштів є достатньо в обласному бюджеті - ні, я цього сказати не можу - їх немає. Ми не можемо її самостійно поремонтувати. І так я буду говорити про це відверто і щиро. Але є партнери, з якими ми маємо домовленості, підписуємо договори, так ми зараз будемо старатися максимально залучити ресурси. На даний час такого ресурсу в області немає. Це тільки спільна робота має бути", - наголосив Тарас Пастух. Чиновник також додав, що знайомий із ситуацією на трасі, зокрема зі страшними нещасними випадками, які там траплялися. За його словами, попри все трасу варто зберегти. У травні 2023 року на ній […]
До 550 грн за тариф: 18 лютого один з мобільних операторів суттєво підвищує ціни на послуги
До 550 грн за тариф: з 18 лютого lifecell підвищує ціни на популярні тарифи lifecell підвищує з 18 лютого ціни на популярні тарифи — але не для всіх — оператор змінює умови тарифних пакетів «Максі» та «Мега». Про це йдеться на сайті мобільного оператора. Ціни для тарифу "Максі": ▪️270 грн — для номерів, перенесених до lifecell; ▪️350 грн — для ідентифікованих або персоніфікованих номерів; ▪️400 грн — стандартна вартість для всіх інших номерів. Ціни для тарифу "Мега": ▪️550 грн — стандартна вартість для нових абонентів. ▪️При цьому для номерів, перенесених до lifecell або персоніфікованих — 450 та 350 грн відповідно, без змін. Нові умови тарифів «Максі» та «Мега» діятимуть лише для нових абонентів lifecell. Для тих, хто користується ними до 17 лютого 2026 року, ціна не зміниться.
