Через повномасштабну війну багато людей переїхали до нас в регіон. Але так само багато людей залишилися там, в зоні бойових дій, в містах, що обстрілюються. Серед таких міст – Запоріжжя.
Про своє непросте життя і роботу у Запоріжжі розповіли керівниця відділу якості підприємства DELTA FOOD Лариса Галіцина та завідуюча складом Оксана Тіщенко. Що надихає фахівчинь на продуктивну роботу та як їм вдається не падати духом попри складнощі – у нашому інтерв’ю.
Що змінилося у вашій роботі з приходом повномасштабної війни?
«Перш за все, обсяг роботи збільшився вдвічі через відкриття виробництва у Тернополі (з березня на Тернопільщину із Гуляйполя переїхав завод компанії DELTA FOOD, де виготовляються майонези та соузи під ТМ Гуляй-поле – ред.). Час від часу їжджу до Тернополя у відрядження, адже я приймаю участь у вдосконаленні процесів», – розповіла очільниця відділу якості.
«Раніше відвантаження проводились у Шевченківському районі нашого міста, де я й працювала. З початку війни цей район був одним із неспокійних, оскільки поряд знаходився аеропорт, що був атакований ракетами. Тому, із розумінь безпеки, було прийнято рішення перевести всіх співробітників туди, де знаходиться саме виробництво», – ділиться завскладом.
Як ви підтримуєте своїх колег?
«Робимо акценти на позитивних моментах та не зациклюємося на негативних. Спілкуємось із колегами, завжди готові прийти один до одного на допомогу, підтримуємо словом, а компанія – матеріально. Ми, до речі, отримували подарунки, що також дуже приємно, відчувається, що не забувають про своїх співробітників», – зауважила пані Лариса.
Чому ви вирішили залишитися у Запоріжжі?
«Це моє рідне місто, тут знаходяться всі мої рідні та близькі. Тут моя робота, на якій я проводжу більшу частину часу. Звичайно, у Запоріжжі неспокійно, але я, як і інші співробітники, залишаюся тут і вірю у краще», – каже Оксана Тіщенко.
Який день від початку повномасштабної війни вам запам’ятався більш за все?
«24 лютого, 5 ранку. Я не повірила одразу, що почалася повномасштабна війна. Думала день-два, і все скінчиться, але затяглося. Тим не менш, віримо, що перемога буде за нами і настане мир», – сподівається керівниця відділу якості.
А от завідуюча складом підприємства DELTA FOOD запам’ятала інший, не менш страшний день у її житті:
«Мені запам’яталося 9 жовтня. Цього дня мій будинок постраждав від прильоту ракети. Недалеко від будинку було пряме влучення, внаслідок чого постраждали вікна та дах. Вибух стався о другій годині ночі. Я знаходилася в цей момент вдома, з дитиною та мамою. Цей день для мене був таким страшним, як 24 лютого. З того часу я ночую в Дніпрі та їжджу щодня звідти на роботу до Запоріжжя».
Що надає вам сил залишатися в місті та де ви берете наснагу для ефективної праці?
«Живемо надією та вірою у якнайшвидше закінчення війни. Позитивний настрій дуже допомагає, дає сили. І, звичайно, любов до рідних, близьких, колег, до міста – все це дає сили жити далі та працювати», – розповіла Лариса Георгіївна.
«У мене є дві доньки та внучок, які мене надихають. Я зобов’язана жити заради них та нашого світлого майбутнього. І я дуже хочу якнайшвидше зустрітися зі своїм чоловіком, який воює на Херсонщині. Ми не бачилися півроку. Він – моя мотивація не падати духом. Ми всі з нетерпінням чекаємо на закінчення війни», – з надією сказала завідуюча складом Оксана Тіщенко.
