Бастіоном на Дністрі віднедавна називають місто Заліщики екологи, активісти та громадські діячі, захищаючи ріку від задумів забудувати її каскадом гідроелектростанцій. Такі наміри передбачені в урядовій Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року (Програма-2026). Цей документ схвалений Розпорядженням Кабінету Міністрів України №552р від 13 липня 2016 року.
22 липня в Заліщиках відбувся Форум Громадської взаємодії «Збережемо Дністер вільним». Він набув статус міжнародного, оскільки участь у заході взяли представники Молдови, Всесвітнього фонду природи «World Wildlife Fund» та міжнародної екологічної асоціації «Екотірас».
Українські дисиденти: це ганебна справа
Форум відкрився оплесками, коли до вітального слова запросили дисидентів, політичних в’язнів радянського режиму, двох поетів і прозаїків Ігоря Калинця та Миколу Горбаля. Їм зал аплодував стоячи.
У вітальному слові Ігор Калинець наголосив, що Україна знає про людські трагедії, адже індустріалізація «совєтів» зробила «ширшим» Дніпро, знищила села та перетворювала його на «гниле море». І зараз знову може це повторитись з Дністром.
– Це страшна ганебна справа. Та не знаю чи це нашого Уряду, чи хто, власне, має таку ідею нищити то, що є скарбом нашого народу, нашої землі, – сказав Ігор Калинець. – Чи мій протест щось важить не знаю. Але я, як лауреат Шевченківської премії, маю право то сказати і думаю, що моє слово повинно бути десь, так би мовити, зафіксоване разом у протесті людей, які зібралися і хочуть врятувати Дністер. Робіть, що можете. Рятуйте цей куточок.
Микола Горбаль теж говорив про історичну цінність берегів Дністра та проводив аналогії із затопленням сіл на Дніпрі.
– Дуже важливо, щоб були акції людей, така, як сьогодні. Щоб було видно, що люди не хочуть, чому не хочуть і що на тому виграє Україна, а що програє. Я думаю, що в духовному, в культурному плані Україна програє значно більше, ніж отримає в енергетичному, – резюмував свій виступ поет.
Науковцець: що чекає Дністер
Еколог, голова ГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко продемонстрував на слайдах, що ймовірно чекає ріку вразі побудови каскаду ГЕС. Він навів приклади негативних наслідків, які помітні на лівих притоках Дністра, де розташовані міні-ГЕС і дамби.
– Ці дамби для створення штучних водосховищ збудовані в середині минулого століття. І зараз ми вже можемо спостерігати весь той негатив, який з часом зможемо побачити на Дністрі. Уся ділянка, на якій планується будівництво так званого Верхньодністровського каскаду – це територія Національного природнього парку «Дністровський каньйон» і регіонального ландшафтного парку «Дністровський». Для нас це святиня. І справді, дивитися на ці території треба як на спадщину. Дністер – одне із семи чудес України. І його розглядати, як ресурс для виробництва електроенергії, не можна.
За словами Олександра Степаненка, перша з річок на лівому боці Дністра, яка зазнала покамість найменшого зарегулювання, це Стрипа. На річці дієлише одна гідроелектростанція, яка діє в Бучачі.
– Недосконалий проект з «глухою» греблею без рибоходу. Але враховуючи, що в природньому стані збереглося старе русло річки, час від часу висока вода виконує функцію самостійного проходу риби через перешкоди, – сказав він про міні-ГЕС.
Ситуація на інших річках нічим не краща, розповідав еколог. Навіть на річці Джурин, яка відома своїм найбільшим в області водоспадом.
– У верхів’ях Джурин зарегульована каскадом ставків без гідроенергетичних споруд. Але там дамби фактично у верхній і середній течії вбивають річку. В останні роки ми стикаємось з маловоддям. Власники і орендарі ставків, які використовують їх для рибного господарства, затримують воду і річка там практично не тече. Річка виживає уже у стрімких долинах близько Дністра, де є відомий водоспад.
На його думку, ще гірша ситуація на Сереті. У верхній течії – регулюється ставками з дамбами. Нижче – чотири міні-ГЕС.
– Ми бачимо, що за 50-60 років водосховищ на Сереті, фактично, перестали бути водосховищами. Вони усі замулені чи зарослі на три чверті болотистою і чагарниковою рослинністю. Чистої води біля Більче-Золотого і села Скородинці ви не побачите. І в останні роки додається чинник зміни клімату – вода тепла, вода забруднена, вода цвіте. З рекреаційною метою, з рибогосподарською чи з будь-якою метою водопостачання водосховища вже не можна використовувати. І в нижній течії ми вже бачимо усі негативні наслідки маловоддя.
Нічлава і Збруч. Нічлава не має ГЕС, але в умовах змін клімату і регуляції десятком ставків річка в літній період «не добігає» до Дністра. А найскладніша ситуація на Збручі. Тут є сім діючих річкових ГЕС.
– Більшість з них не проходили процедури державної екологічної експертизи. Нам ініціатори будівництва каскаду ГЕС на Дністрі стверджують, що все ж таки ці проекти пройдуть експертизу на вплив на довкілля, і врахують всі екологічні ризики, їх мінімізують. На жаль, в нашій державі це не завжди спрацьовує, – наголосив Олександр Степаненко.
Він добавив, що на Збручі чітко простежується намагання приватних власників міні-ГЕС заробити більше прибутків, а ніж вберегти річку. Власник ГЕС на добу перекриває річку для збору води, а в годину пік різко скидає на турбіну.
– В певні години вода в річці є, а потім різко зникає. Відповідно все живе там гине. Це саме чекає і Дністер, – підсумовував еколог.
Міжнародні організації: проект має бути припинений
Міжнародну екологічну асоціацію «Екотірас» представляла Галина Проців. У своєму виступі вона наголосила, що попри громадські протести позиція керівництва області виглядає не чіткою.
Так, при письмовому зверненні її організації до голови Тернопільської ОДА висловити свою позицію персонально замість Степана Барни відповів його перший заступник Іван Крисак. У відповіді не звучало ні «за», ні «проти», типу облдержадміністрація керується чинним законодавством.
Крім того, Галина Проців розповіла, що будівництво каскаду призводить до порушень в міжнародних зобов’язань України.
– Якщо порахувати усі директиви ЄС і усі міждержавні договори України, то близько двадцяти із них на сьогоднішній день вже порушені, ще нічого не почавши будувати.
Тезисно Галина Проців продемонструвала на слайдах учасникам форуму, які саме порушення законів та міжнародних зобов’язань порушить вища влада при будівництві каскаду ГЕС на Дністрі
Також Галина Проців зазначила, що вже від квітня мала би запрацювати Україно-Молдовська річкова комісія басейну Дністра (Комісія). Перше засідання було заплановане 5-го квітня. Його перенесли на вересень по причині відкликання головного представника від громадськості Молдови Іллі Тромбіцького.
За її словами, перші основні питання, які мають піднятися на Комісії, це експлуатація діючого комплексу гідроелектростанцій і урядова Програма-2026.
Представник Всесвітнього фонду дикої природи «WWF» Марк Поллок заявив присутнім на форумі про офіційну позицію міжнародної організації щодо проекту «каскаду ГЕС на Дністрі». Зокрема він зазначив, що у «WWF» наполягають перед Кабміном:
«Програма-2026 має бути переглянута та затверджена прозоро і у відповідності до чинного законодавства, підпадати під стратегічну екологічну оцінку, бути погодженою з усіма зацікавленими сторонами та громадськістю. Проект має бути вилучений з Програми-2026. Будь-які роботи щодо реалізації Проекту мають бути припинені», – йдеться у заяві «WWF».
Викладач-еколог Наталія Віцінська і журналіст Олег Банару з Молдови теж розповідали, що в їх країні стурбовані планами українського Уряду забудувати річку ГЕСами. Бо, якщо для України Дністер, це одна із рік, то для Молдови це одна ріка.
– 80 відсотків прісної води у нас з Дністра, – Наталія Віцінська.
– Дністер – це наша спільна артерія. У вас ще є Дніпро, а в нас Дністер єдиний, – Олег Банару.
Політика Уряду щодо противників забудови Дністра і підсумки Форуму
Неодноразово протестах проти забудови річки відкрито брала участь голова Заліщицької міської ради Алла Квач. Відтак, місто непривілейоване у верхівках влади. Тож у її підтримку виступили учасники Форуму.
Володимир Ханас з Тернополя зауважив, що у зв’язку з позицією Алли Квач для Заліщиків не виділяється державна субвенція на будівництво очисних споруд. Він звернувся надіслати окреме звернення Форуму до Кабміну щодо виділення державних коштів на такий проект.
– Місцева влада не має власних ресурсів для того, щоб забезпечити встановлення очисних споруд. Така громадська ініціатива зіграє важливу роль для вирішення цієї проблеми. Бо це також проблема Дністра.
Загалом у виступах взяли участь близько 20 учасників з присутніх, яких налічувалось близько ста. Виступали місцеві активісти, кілька депутатів Заліщицької міської ради, Михайло Ковтун – директор комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради «Дністровський регіональний ландшафтний парк» ім. Сергія Дідича, Алла Квач та інші.
Підсумком Форуму стало прийняття резолюції. Учасники ухвалили дві основних вимоги до Кабінету Міністрів України. А це:
1. Ухвалити рішення про відмову від будівництва нових ГЕС на Дністрі і заборонити здійснення будь-яких робіт у цьому напрямку, у т. ч. виготовлення техніко-економічного обґрунтування, отримання кредитів чи витрачання коштів.
2. Переглянути Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, зокрема, вилучити з неї і всіх урядових та відомчих рішень положення про можливість побудови каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій.
Співорганізатор Форуму Тарас Шамайда на закінчення заходу зазначив, що зараз у населених пунктах вздовж Дністра активісти збирають підписи людей, проходить сплав річкою. А у вересні в Києві буде проведена всеукраїнська акція і передадуть підписні листи в Кабмін. Та й загалом протести не закінчаться допоки не прозвучить повна відмова і вилучення з урядової Програми-2026 проекту будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.
– Боятися не варто. Питання Дністра об’єднує Україну, – резюмував підсумки інший співорганізатор заходу Максим Кияк.
