Верховна Рада внесла зміни до Виборчого кодексу. Цьому передувала адміністративна реформа – істотне укрупнення громад і районів. Унаслідок реформи кількість депутатів значно скоротиться, а отже – зросте конкуренція.
Кандидати зможуть балотуватися щонайбільше до двох рад одночасно, хоча раніше могли змагатися одразу за 4 мандати. Для кожного кандидата чи кандидатки обов’язковою буде застава. Найбільше проблем із заставою матимуть самовисуванці, тому що в них ще немає виборчих рахунків, а заставу потрібно внести до реєстрації. Законотворці не додумалися владнати це питання.
Рух ЧЕСНО підготував огляд найсуттєвіших змін, аби пояснити виборцям і місцевим політикам, за якими правилами відбудуться вибори восени 2020 року.
Паралельне балотування
Паралельне балотування – це можливість висуватися одночасно і в мери міста, і в депутати міськради, і до райради, і до облради.
Кандидатам у мери малих міст, де виборців до 75 тисяч, дозволили паралельно балотуватися в депутати міськради/райради/облради.
А от кандидатам у мери великих міст, де виборців понад 75 тисяч, можна водночас висуватися лише до міської ради, а рівень райради чи облради для них закритий.
ЧЕСНО вже писав, що ЦВК не зареєструє партію, якщо партія не дотримається гендерної квоти. У кожній п’ятірці кандидатів від партії має бути щонайменше 2 представники іншої статі.
Раніше гендерна квота обов’язковою не була. Саме тому партії, які завжди висували більше чоловіків, ніж жінок, наразі інтенсивно шукають кандидаток.
Застави й нерівні умови
На місцевому рівні запровадили застави, яких на попередніх виборах не було. Хоча, наприклад, перші вибори мера Києва за часів незалежної України відбувалися з внесенням застави та збиранням підписів.
Цьогоріч підписи виборців збирати не потрібно, але грошову заставу повинні внести усі кандидати. Це стосується і самовисуванців з малих громад, і кандидатів від партій.
Для кандидата в мери малого міста, де кількість виборців не перевищує 75 тисяч осіб, застава є сталою й становитиме приблизно 4 700 гривень.
Кандидат у депутати, який балотується у громаді до 10 тисяч виборців, теж має сплатити сталу суму – близько 940 гривень.
Ті ж кандидати в мери, які балотуються у великих громадах, як і кандидати в депутати від партій, мають обчислити свою заставу з огляду на кількість виборців. По суті на кожну 1000 виборців треба внести 209 гривень.
В партійних кандидатів є поточні рахунки партії, з котрих можна внести заставу для реєстрації. Але не розв’язано питання щодо самовисуванців, які до моменту реєстрації не набули статусу кандидата, але вже повинні вносити заставу як кандидати.
Для розуміння: для кандидатів у мери великих міст ідеться про чималі суми застави.
Як спотворили ідею відкритих списків
Громадський сектор вимагав від парламентарів ухвалити Виборчий кодекс, аби на парламентських виборах не було мажоритарної системи, яка дає політикам змогу вдаватися до гречкосійства, тобто по суті здійснювати непрямий підкуп виборців.
Така низька якість політики впливає надалі на рівень розвитку громад і країни загалом.
Саме тому виборці мали б у бюлетені самі визначати, за якого кандидата від партії вони готові проголосувати. Тобто партії мали втратити монополію на висування конкретної людини в одному окрузі та дати виборцям змогу самостійно обрати кандидата, якого вони хотіли б бачити в раді.
На заваді відкритим спискам стала виборча квота, яку затвердили на рівні 25%.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія.
Простими словами, якщо партія поставила кандидата у списку 50-м, а за результатами виборів до ради проходять тільки 10 депутатів, то, щоб потрапити в цю десятку, потрібно не просто набрати більше голосів, ніж інші колеги з партійного списку, а більше за квоту.
Отже, партії зберегли свій вплив на формування прохідної частини списку до ради.
Як не заплутатись у бюлетені
Окрім занадто високої квоти, спотворенню ідеї відкритих списків може сприяти й бюлетень.
Його форма така, що закликає виборця обов’язково поставити галочку за партію. А от обрати кандидата від неї можна “за бажанням”.
Тобто парламент вирішив не спонукати виборця визначитися з кандидатом від партії, якого він підтримує. І це дуже зручно, бо знову дає люфт для партій, аби заповнити це поле за виборця.
Вписування цифр у бюлетень залишає більше можливостей для впливу на волевиявлення виборців. Тому пропонував зробити місце для позначки навпроти кожного кандидата, щоб членам дільничних та територіальних виборчих комісій не доводилося трактувати результати голосування, неабияк затягує час підрахунку голосів.
Скорочення кількості депутатів
2015 року Україна обирала на місцевих виборах приблизно 160 тисяч депутатів, які мали протягом 5 років безоплатно працювати на користь громад.
Після адмінреформи кількість депутатів значно скоротиться внаслідок зменшення кількості рад після укрупнення громад і формування ОТГ. Ба більше, зменшиться кількість депутатів райрад, оскільки Рада проголосувала за нове районування областей в Україні.
Райради мали б узагалі зникнути, але законотворці не встигали внести зміни до Конституції, тому адміністративну реформу не вдалося виконати так, як того вимагають здоровий глузд і логіка.
Розподіл за районами перетворився на дуже непрозорий і заполітизований процес. Громадам навесні обіцяли, що, згідно з методологією Кабміну, вони стануть райцентром. Але за кілька тижнів до голосування районні центри змінювались у ручному режимі, що спричинило шквал протестів під парламентом з боку громад.
Обчислити кількість депутатів, яка має бути в новоутвореній ОТГ чи новоутвореному районі з огляду на кількість виборців, можна так:
Зауважимо, що законотворці все ще не передбачили компенсації за роботу в місцевих радах. Отже громади знову шукатимуть політиків-волонтерів, які 5 років поспіль розпоряджатимуться не лише бюджетом, а й невідновлюваними ресурсами громади – землею, лісами, водоймами.
About the author
Схема на 76 мільйонів: на Тернопільщині викрили злочинну групу, яка незаконно видобувала пісок
На Тернопільщині викрили злочинну групу, яка незаконно добувала пісок на мільйони гривень. Власник будівельної компанії, змовившись із директором, організував незаконну оборудку. Завдяки зв’язкам з місцевими посадовцями, вони незаконно отримали в оренду дві земельні ділянки під будівництво житлових приміщень. Про це повідомили у пресслужбі ГУНП у Тернопільській області. Замість будівництва, підприємці організували незаконний видобуток піску на промисловому рівні для своїх будівельних майданчиків. Керівництво злочинною діяльністю та збут видобутого піску були покладені на працівника фірми, який легалізував його через місцевого підприємця. Останній видавав незаконний пісок за власний товар, оформлюючи відповідні накладні. "Слідчі Головного слідчого управління Нацполіції за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області оголосили всім чотирьом учасникам оборудки про підозру за незаконне видобування корисних копалин у складі організованої злочинної групи (ч.3 ст.28, ч.4 ст.240 Кримінального Кодексу України). Фігурантам загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна", - повідомляють правоохоронці. […]
Суд виніс вирок водію, який став причиною смерті двох пасажирів
Винуватець смертельної ДТП у Тернополі отримав вирок суду. Його засуджено до 8 років 6 місяців позбавлення волі. Прокурори довели у суді, що 21 липня 2024 року близько 15 год. 30 хв., водій автомобіля ВАЗ 2115 з трьома пасажирами в салоні, рухався по вул. Степана Будного, у м. Тернополі, у напрямку від вул. Микулинецька до вул. Митрополита Шептицького й спричинив ДТП. Через перевищення швидкості в умовах дощу, водій ВАЗ 2115 не впорався з керуванням біля АЗС «WOG», що призвело до заносу. Виїхавши на зустрічну смугу, він зіткнувся з Alfa Romeo, який стояв на червоне світло. Від удару Alfa Romeo зачепив Volkswagen Passat, а ВАЗ 2115 врізався в Toyota Camry. Внаслідок аварії двоє пасажирів ВАЗ 2115 загинули, ще одна пасажирка отримала важкі травми. Про це повідомили у Тернопільській обласній прокуратурі. "Суд визнав винуватим водія у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. […]
Директорці КП на Кременеччині несправедливо виписали догану: на чий бік став суд
На Тернопільщині міський голова Ланівців незаконно виписав догану начальниці КУ «Лановецького територіального центру надання соціальних послуг». 3 квітня відбувся суд щодо справи про догану Руслани Кушнір - директорки комунальної установи «Лановецький територіальний центр надання соціальних послуг» Кременецького району Тернопільської області. Зі слів адвоката жінки Віталія Сідорова, з 1 жовтня 2024 року Лановецький міський голова підписав розпорядження про догану, звинувативши Руслану Кушнір у самовільному залишенні робочого місця на тривалий час (20 вересня 2024 року з 10.00 по 16.00) у звʼязку із несанкціонованим відбуттям у службове відрядження, що стало перевищенням своїх повноважень та фактом винного вчинення порушення трудової дисципліни (дослівно). Причина:вона нібито самовільно поїхала на форум, не погодивши цього з мером. Про це повідомив адвокат Віталій Сідоров на сторінці у соцмережах. "Але тут важливий момент: вона брала участь у форумі «Соціальна сфера в умовах війни» в Тернополі – події, що безпосередньо стосувалася […]
Пожежа на Тернопільщині: постраждалий отримав страшні опіки
На Чортківщині горів житловий будинок. У вогні постраждав чоловік та отримав серйозні опіки. Пожежа трапилась о 17:34 3 квітня у селі Паївка Чортківського району. Вогонь охопив житловий будинок, знищивши покриття та перекриття будівлі (35 м²), речі домашнього вжитку (10 м²), пошкодив облицювання стін (20 м²). У пожежі постраждав чоловік 1959 року народження. Медики госпіталізували постраждалого до лікарні з множинними опіками. Про це повідомили у Головному управлінні ДСНС України у Тернопільській області. "Причини займання з’ясовуються. ДСНС закликає бути відповідальними. Дотримуйтеся правил пожежної безпеки. Будь-яке джерело вогню, залишене без нагляду — потенційна загроза для життя", - йдеться у дописі. Також 3 квітня о 23:39 трапилась ще одна пожежа житлового будинку в селі Самолусківці Гусятинської ТГ Чортківського району. Внаслідок займання знищено покриття та перекриття даної будівлі на площі 10м.кв., шифер -10 шт., речі домашнього вжитку на площі 10 м.кв. Читайте також: Серйозна пожежа […]
Вандал, який наніс сатанинські знаки на храми Тернополя, отримав покарання
Суд виніс рішення щодо чоловіка, який розмалював червоною фарбою 17 храмів у Тернополі. Вандал має сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Суд виніс вирок тернополянину, який скоїв акт вандалізму, розписавши червоною фарбою 17 церковних споруд. Згідно з матеріалами справи, злочин було скоєно вночі 27 жовтня 2024 року, напередодні недільних богослужінь. На стінах храмів з'явилися написи «666», що, згідно з судовим висновком, є символом диявола, антихриста та зла в цілому. Дії чоловіка були кваліфіковані як хуліганство. Про це йдеться у судовому рішенні. За даними слідства, від дій зловмисника постраждали такі храми: Храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Лепкого Церква євангельських християн баптистів «Божа Оселя» на вулиці Київська Церква «Всіх Святих Українського Народу» на вулиці 15-го Квітня Храм «Святого Апостола Андрія Первозванного» на вулиці Куліша Церква «Преображення Господнього» на вулиці Куліша Храм «Святого Апостола Петра» на вулиці Володимира Великого Церкви «Храм Різдва […]
Підробив документи: через чиновника з Бучаччини громада втратила ліс
Справу посадовця з Тернопільщини, який зловживав своїм становищем та підробляв документи на приватизацію землі лісу, передали до суду. За даними слідства, чиновник, зловживаючи своїм службовим становищем, вніс неправдиві дані до рішення місцевої ради. На основі цього рішення він склав та видав фальшивий документ про приватизацію земельної ділянки. Внаслідок цих дій громада втратила земельну ділянку лісового фонду площею 0,3835 га, вартістю майже 200 тисяч гривень. Про це повідомили у пресслужбі Тернопільської обласної прокуратури. "Прокурори Бучацької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо посадовця органу державної влади за фактом зловживання та підробки офіційних документів, що надалі призвело до незаконної приватизації земельної ділянки (ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України). Завершено досудове розслідування, яке здійснювали слідчі відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Депутати сільради на Чортківщині підробляли документи.
