
Обряд «вбирання» хрестів Хресної дороги, який зберігся лише у селі Монастирок на Чортківщині, став об’єктом уваги науковців та культурних діячів з усієї України.
Про унікальну спадщину Більче-Золотецької громади йшлося під час всеукраїнської онлайн-конференції, організованої Рівненським обласним центром народної творчості.
Жива історія з XVIII століття
Ця традиція — не просто релігійний обряд, а приклад неймовірної стійкості громади. Як розповіли голова громади Галина Огородник та очільниця обласного департаменту культури Світлана Байталюк, мешканці Монастирка оберігали цей звичай навіть у часи радянських репресій, коли будь-які прояви віри були під забороною.
У чому особливість традиції?
Родинна відповідальність: У селі встановлено 14 хрестів, що символізують зупинки Ісуса на шляху до Голгофи. За кожним із них десятиліттями доглядають конкретні місцеві родини.
Обряд «вбирання»: Напередодні свята Воздвиження Чесного Хреста родини прикрашають «свої» хрести живими квітами та стрічками.
Хода до печерного храму: Після вбирання хрестів віряни здійснюють масштабну процесію до древньої печерної церкви — одного з найбільш містичних місць Тернопілля.
«Великий і непідробний інтерес викликала розповідь про традицію, яка бере початок ще з XVIII століття. Це вражаюче видовище, яке демонструє глибину нашої духовної пам’яті», — зазначають організатори заходу.
Нагадаємо, що традиція вбирання хрестів у Монастирку офіційно внесена до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Це підкреслює її винятковість не лише для Тернопільщини, а й для всієї країни.
