
Тернопільщина знову оплакує загибель своїх молодих захисників. Війна жорстоко обірвала життя Петра Сковронського, Володимира Шибистого, Ігоря Вербовецького та Назарія Білобровка.
Петро Сковронський

Чорна звістка сколихнула Теребовлянщину. на фронті загинув молодий і перспективний офіцер, кадровий військовий Петро Сковронський. Життя старшого лейтенанта обірвалося 22 січня 2026 року внаслідок підриву на ворожій міні під час виконання бойового завдання у місті Барвінкове, що на Харківщині.
Читайте також: 5 звісток, які розбили серця рідних: Тернопільщина оплакує своїх Героїв
Петро був воїном за покликанням. Він з дитинства плекав мрію про військову службу та наполегливо йшов до своєї мети. Його шлях був зразковим: навчання у Львівському ліцеї імені Героїв Крут, а згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У війську він проявив себе як справжній воїн та обіймав відповідальну посаду начальника інженерної служби.
Лише 22 роки життя… Але це були роки честі, мужності та безмежної любові до України. Петро Сковронський залишиться в серцях земляків як талановитий командир, який обрав шлях захисника і залишився вірним йому до останнього подиху.
Володимир Шибистий

Страшна звістка чорним крилом знову торкнулася Борсуківської громади. Офіційно підтвердили загибель молодого захисника України, жителя села Нападівка — Володимира Шибистого.
Життя воїна, якому назавжди залишиться 23 роки, обірвалося ще наприкінці 2024-го. Понад рік Володимир вважався зниклим безвісти після бойового завдання 18 листопада. Весь цей час рідні, друзі та побратими жевріли надією на диво, але процедура ідентифікації поставила болючу крапку: патріот загинув, до останнього подиху боронячи волю та незалежність нашої держави.
Попри молодість, Володимир обрав шлях воїна свідомо та мужньо. Його самопожертва стане вічним прикладом для наступних поколінь. Борсуківська громада схиляє голови у глибокій пошані та висловлює щирі слова співчуття сім’ї Героя. Нехай світла пам’ять про захисника живе вічно.
Ігор Вербовецький

Чортківська громада отримала офіційне підтвердження загибелі свого земляка — Ігоря Вербовецького (1987 року народження).
До повномасштабного вторгнення Ігор працював на місцевому ливарно-механічному заводі. Знайомі та сусіди згадують його як надзвичайно добру, відкриту та завжди готову допомогти людину. Ставши до лав Сил Оборони, він служив стрільцем та помічником кулеметника у складі 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
Довгий час воїн вважався зниклим безвісти. Сім’я до останнього плекала надію на його повернення, проте експертиза ДНК підтвердила найстрашніше: Ігор загинув ще 1 серпня 2024 року. Останній бій він прийняв під час виконання завдання поблизу населеного пункту Тимофіївка, що в Покровському районі на Донеччині.
Назарій Білобровка

Війна продовжує збирати свій кривавий ужинок, приносячи нестерпний біль у громади Тернопільщини. Чортківська земля знову у жалобі. Офіційно стало відомо про загибель молодого захисника, жителя села Криволука — Назарія Білобровки.
Старший солдат, який на фронті опанував одну з найскладніших сучасних спеціалізацій – оператора безпілотних літальних апаратів, поліг у бою 25 січня 2026 року. Життя воїна обірвалося на Сумщині, поблизу населеного пункту Велика Писарівка, внаслідок удару ворожого дрона-камікадзе.
Назарію було лише 28 років. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, мужньо виконуючи бойові завдання на одній із найгарячіших ділянок кордону. Його відданість справі та героїчна загибель назавжди закарбуються в історії нашої визвольної боротьби.
