У Тернополі відбулася подія, яка наповнює душу світлом і вірою навіть у найтемніші часи. У бібліотеці-філії №4 на бульварі Данила Галицького відкрилася персональна виставка ікон “Коли зброя мовчить, говорять ікони” Наталії Війтович – волонтерки та майстрині іконопису, чиї роботи написані на дошках з-під боєприпасів, переданих із передової. Кожна ікона – це перетворення війни на молитву, темряви на світло, а відчаю на надію.
Журналістка “Терміново” побувала на урочистому відкритті цієї виставки та спробує передати читачам ту особливу атмосферу, яка панувала в залі – атмосферу тепла, щирості та Божої благодаті. Сьогодні розповімо про жінку, яка творить ікони серцем, допомагає захисникам України та несе у світ материнську молитву і світло надії.
Дошки, що пройшли через війну, тепер несуть світло Божого лику
Наталія Війтович пише ікони вже п’ять років – відколи вперше створила свою роботу у школі іконопису в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Але останні пів року її творчість набула особливого, майже сакрального значення. Жінка пише ікони на дерев’яних дошках з ящиків, де раніше зберігалися боєприпаси.
Історія цих дощок вражає і зворушує водночас. У Наталії син служить у ЗСУ. Сім місяців тому він зник під час бойового завдання, і досі від нього немає звісточки. Але вся родина, друзі та знайомі моляться, аби він знайшовся. Саме син одного разу розповів матері, що командир наказав спалити дошки від боєприпасів, бо їх накопичилось дуже багато.
“Не пали, передай мені, я хочу написати ікону”, – попросила Наталія. На жаль, син не встиг передати дошки, бо пішов на бойове завдання. Але побратими передали їх матері – і тепер ці дошки, що побували на війні і колись несли у собі зброю, повернулися додому й несуть світло Божого лику.
Читайте також: “Доки люди звертаються, доти ікони й живуть”: храму на Кременеччині передали образи зі сходу України
Наталія Війтович розпочала своє звернення з подяки Богу, воїнам ЗСУ, завдяки яким можна було зібратися, а також усім присутнім.
Назва виставки пов’язана з тишею, і це невипадково. Наталія розповіла історію, яка сталася років десять тому. На парафію Ольги та Володимира прийшов отець Юстиніан, монах, і провадив науку, яка досі відгукується в серці жінки.
“Назва нашої виставки пов’язана з тишею. Як все розпочалось – одного разу, років 10 тому, на нашу парафію Ольги та Володимира прийшов отець Юстиніан, монах, і провадив таку науку (вона мені дотепер якось відгукується). Ми іноді в суєті земній хочемо вести з Богом бізнес… “Боже, я буду молитися на вервечку, я буду стояти на колінах… а ти нам дай”. Бог чує нашу будь-яку молитву, тож візьміть будь-який образ, який є вдома, і ви почуєте, що він вам скаже”, – цитує Наталія слова отця Юстиніана.
Вона послухала цієї поради. Взяла образ, вслухалася, як стукає серце, і почула слова, які промовляє до неї Бог. “Дійсно, коли є тиша, коли є ікона, і коли є молитва – ми відкриваємо серця до Бога”, – каже Наталія.
Важлива місія ікон Наталії Війтович
З початком повномасштабного вторгнення Наталія ще глибше відчула поклик до служіння через іконопис. Її роботи неодноразово передавалися на благодійні аукціони для підтримки Збройних сил України. Лише за перший рік такої діяльності вдалося зібрати понад 250 тисяч гривень, а згодом – ще більше.
Здебільшого ці ікони йдуть на благодійність. Деякі з них продаються за суттєві суми, але Наталія дуже скромна і конкретних цифр не називає. “Волонтерство потребує тиші”, – каже вона. Жінка багато років творить ікони, навчає інших і невтомно волонтерить для захисників України. Це не просто мистецтво, а й конкретний спосіб допомогти військовим.
Роботи Наталії стали не просто витворами мистецтва, а символами віри, сили та любові до рідної землі. У кожній іконі – сила духу та надія, які народжуються навіть посеред війни.
“Коли є тиша, коли є ікона, і коли є молитва – ми відкриваємо серця до Бога”
На відкритті виставки панувала особлива атмосфера. Виступав дует бандуристок “Мальви”.
У своєму слові отець Іван Козій наголосив на глибокому сенсі: не матеріал, з якого зроблена ікона, а образ святого, що на ній зображений, наповнює серця людей надією.
З молитвою, вірою і любов’ю – жінка передає свої вміння іншим
Наталія не лише творить ікони, а й навчає цього інших. До неї можна записатися у школу іконопису. З молитвою, з вірою і любов’ю жінка передає свої вміння всім охочим.
Щира, добра і світла – Наталя несе у цей світ материнську молитву та світло надії. Її ікони – це не просто картини. Вони – молитва, світло і віра, які вона вкладає у кожен мазок. Кожна робота – це історія про силу духу, надію та непереможність українців, над якими стоїть Господь та віра людей у Перемогу і мир.
Такі зустрічі не лише надихають, а й нагадують, що мистецтво має потужну силу – воно здатне говорити там, де мовчить зброя. Виставка дарує людям віру в себе, у добро, у диво.
About the author
Через 4 роки після загибелі 16-річної пасажирки суд виніс вирок п’яному водію: подробиці
Тернопільський міськрайонний суд засудив до шести років ув'язнення чоловіка, який у стані алкогольного сп'яніння скоїв смертельну аварію. У ДТП загинула 16-річна дівчина Вікторія Штамбурська, яка була сиротою та навчалася в медичному коледжі. Крім позбавлення волі, суд заборонив водію керувати будь-якими транспортними засобами протягом десяти років. Також чоловік має виплатити 845 тисяч гривень компенсації моральної шкоди родичці загиблої. Про це йдеться у у вироку Тернопільського міськрайонного суду від 5 лютого. Трагедія сталася 15 травня 2022 року в селі Медова Козівської громади. Водій Василь Гук втратив контроль над автомобілем Mitsubishi Lancer на дорозі Глинна–Медова–Будилів. Машина з'їхала з дороги і перекинулася. Вікторія отримала відкриту черепно-мозкову травму з переломами кісток основи черепа. У неї стався крововилив у мозок. Дівчина померла на місці ще до приїзду швидкої допомоги. У салоні авто перебували четверо пасажирів. Троє з них також отримали травми різного ступеня тяжкості. Всі молоді люди […]
Ще у двох прокуратурах Тернопільщини призначили нових керівників
У Теребовлянській та Бережанській окружних прокуратурах призначили нових керівників. Обидва очільники мають значний досвід роботи в правоохоронних органах. Теребовлянську окружну прокуратуру з 10 лютого 2026 року очолив Олександр Федчишин. Бережанську окружну прокуратуру з 11 лютого керуватиме Роман Артимович. Про це повідомляє Тернопільська обласна прокуратура. Олександр Федчишин народився у Києві та здобув освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. У прокуратурі він працює з 2007 року. За цей час встиг попрацювати слідчим, помічником та старшим помічником прокурора. Також обіймав різні посади у військовій прокуратурі Західного регіону України, зокрема був заступником та військовим прокурором Тернопільського гарнізону. З 2021 року Федчишин керував Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону. Безпосередньо перед новим призначенням він очолював Закарпатську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Західного регіону. Роман Артимович родом із Сокаля на Львівщині. Освіту здобув у Львівському державному університеті внутрішніх справ […]
Під сталінкою в Тернополі є залишки старовинного цвинтаря XVII століття (відео)
У самому центрі Тернополя, на вулиці Острозького, 45, стоїть сталінка п'ятдесятих років зі всією тогочасною розкішшю — колонами та ліпниною. Але під цією будівлею ховаються залишки старовинного єврейського цвинтаря, заснованого на початку 1600-х років. Кіркут, як називали це місце поховань, проіснував понад два століття. До 1939 року тут можна було побачити найстаріший надгробок 1675 року. Цвинтар розташовувався між вулицями Острозького, Стрімкою та Шпитальною. У 1770 році по Тернополю прокотилася епідемія, яка забрала життя тисячі людей. Їх поховали на цьому невеликому клаптику землі. Тут була могила Йозефа Перля ( єврейський письменник, просвітитель, теолог, громадський діяч, засновник першої в Тернополі та всій Галичині школи) з великим пам'ятником. До 1840 року це було головне місце вічного спочинку євреїв у місті. У 1840 році єврейська громада перенесла поховання на новий кіркут, на кінець вулиці Острозького. Старий цвинтар залишився порожнім і так простояв понад сто років. У 1941 році німецькі […]
На Тернопільщині – новий керівник окружної прокуратури: хто ним став
На Тернопільщині представили нового керівника окружної прокуратури. Ним став Віталій Гопинич. До цього призначення він працював на посаді начальника відділу в Тернопільській обласній прокуратурі та має значний досвід роботи в органах військової прокуратури. Про це повідомляють на сторінці Тернопільської обласної прокуратури у Фейсбуці. Віталій Горпинич — уродженець Житомирщини (с. Замисловичі). Вищу освіту здобув у НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, а професійний шлях у прокурорській системі розпочав у 2008 році. За час кар'єри пройшов шлях від слідчого до керівних посад: працював заступником прокурора Житомира та обіймав посади в Головній військовій прокуратурі ГПУ. Очолював прокуратуру Львівського гарнізону та Волинську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони. Безпосередньо перед призначенням на посаду очільника Тернопільської окружної прокуратури керував одним із відділів в обласному апараті Тернопільщини.
Затримання військового під Підволочиськом: що відомо
На Тернопільщині поліція затримала на блокпосту військового, який віз у таксі три бойові гранати та майже сотню патронів. Чоловік самовільно залишив військову частину разом з іншим військовослужбовцем. Інцидент стався на блокпосту біля Підволочиська, де патрульні зупинили для перевірки таксі. У салоні автомобіля перебували двоє військових – жителі Закарпатської та Львівської областей. З'ясувалося, що обидва самовільно покинули місце служби. Про це повідомили у поліції Тернопільської області. Під час огляду машини правоохоронці помітили в багажнику камуфльований рюкзак одного з пасажирів. Всередині виявили три гранати РГД-5 із запалами, 89 патронів калібру 5,45 міліметра та димову гранату. На місце події приїхали вибухотехніки, слідчо-оперативна група Підволочиського відділення поліції та представники Військової служби правопорядку. Затримання чоловіка відбулося згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу. Вилучені боєприпаси передали на експертизу. За фактом незаконного поводження зі зброєю відкрили кримінальне провадження за частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України. […]
Скільки коштує попаритись у саунах Тернополя у 2026 році: ціни та фото
Зимовий період та прохолодна погода — ідеальний час для того, щоб подбати про своє здоров’я та відновити сили. "Терміново" дізналося, скільки коштує похід в сауну та де можна відпочити в Тернополі та передмісті. Delmаr Банний Spa клуб Локація: вулиця Низинна, 14 б, Тернопіль Для відпочинку пропонують банний комплекс, розрахований на шість осіб, який поєднує декілька видів оздоровчих процедур. До послуг відвідувачів доступна лазня на дровах, хамам, соляна та сінна кімнати, а також масажний кабінет. Локація облаштована басейном з прохолодною водою, відкритою терасою та лаунж-зоною з телевізором. Вартість оренди залу становить 2400 гривень за годину у будні дні та 2700 гривень — у вихідні. На 8 осіб вартуватиме будні - 2400 грн/год; вихідні - 2700 грн/год, а на 4 - будні - 1700 грн/год та вихідні - 1900 грн/год. Сауна Tekstylnyk Тернопіль Локація: вулиця Текстильна, 18, Тернопіль У Тернополі на базі […]
