У Тернополі відбулася подія, яка наповнює душу світлом і вірою навіть у найтемніші часи. У бібліотеці-філії №4 на бульварі Данила Галицького відкрилася персональна виставка ікон “Коли зброя мовчить, говорять ікони” Наталії Війтович – волонтерки та майстрині іконопису, чиї роботи написані на дошках з-під боєприпасів, переданих із передової. Кожна ікона – це перетворення війни на молитву, темряви на світло, а відчаю на надію.
Журналістка “Терміново” побувала на урочистому відкритті цієї виставки та спробує передати читачам ту особливу атмосферу, яка панувала в залі – атмосферу тепла, щирості та Божої благодаті. Сьогодні розповімо про жінку, яка творить ікони серцем, допомагає захисникам України та несе у світ материнську молитву і світло надії.
Дошки, що пройшли через війну, тепер несуть світло Божого лику
Наталія Війтович пише ікони вже п’ять років – відколи вперше створила свою роботу у школі іконопису в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Але останні пів року її творчість набула особливого, майже сакрального значення. Жінка пише ікони на дерев’яних дошках з ящиків, де раніше зберігалися боєприпаси.
Історія цих дощок вражає і зворушує водночас. У Наталії син служить у ЗСУ. Сім місяців тому він зник під час бойового завдання, і досі від нього немає звісточки. Але вся родина, друзі та знайомі моляться, аби він знайшовся. Саме син одного разу розповів матері, що командир наказав спалити дошки від боєприпасів, бо їх накопичилось дуже багато.
“Не пали, передай мені, я хочу написати ікону”, – попросила Наталія. На жаль, син не встиг передати дошки, бо пішов на бойове завдання. Але побратими передали їх матері – і тепер ці дошки, що побували на війні і колись несли у собі зброю, повернулися додому й несуть світло Божого лику.
Читайте також: “Доки люди звертаються, доти ікони й живуть”: храму на Кременеччині передали образи зі сходу України
Наталія Війтович розпочала своє звернення з подяки Богу, воїнам ЗСУ, завдяки яким можна було зібратися, а також усім присутнім.
Назва виставки пов’язана з тишею, і це невипадково. Наталія розповіла історію, яка сталася років десять тому. На парафію Ольги та Володимира прийшов отець Юстиніан, монах, і провадив науку, яка досі відгукується в серці жінки.
“Назва нашої виставки пов’язана з тишею. Як все розпочалось – одного разу, років 10 тому, на нашу парафію Ольги та Володимира прийшов отець Юстиніан, монах, і провадив таку науку (вона мені дотепер якось відгукується). Ми іноді в суєті земній хочемо вести з Богом бізнес… “Боже, я буду молитися на вервечку, я буду стояти на колінах… а ти нам дай”. Бог чує нашу будь-яку молитву, тож візьміть будь-який образ, який є вдома, і ви почуєте, що він вам скаже”, – цитує Наталія слова отця Юстиніана.
Вона послухала цієї поради. Взяла образ, вслухалася, як стукає серце, і почула слова, які промовляє до неї Бог. “Дійсно, коли є тиша, коли є ікона, і коли є молитва – ми відкриваємо серця до Бога”, – каже Наталія.
Важлива місія ікон Наталії Війтович
З початком повномасштабного вторгнення Наталія ще глибше відчула поклик до служіння через іконопис. Її роботи неодноразово передавалися на благодійні аукціони для підтримки Збройних сил України. Лише за перший рік такої діяльності вдалося зібрати понад 250 тисяч гривень, а згодом – ще більше.
Здебільшого ці ікони йдуть на благодійність. Деякі з них продаються за суттєві суми, але Наталія дуже скромна і конкретних цифр не називає. “Волонтерство потребує тиші”, – каже вона. Жінка багато років творить ікони, навчає інших і невтомно волонтерить для захисників України. Це не просто мистецтво, а й конкретний спосіб допомогти військовим.
Роботи Наталії стали не просто витворами мистецтва, а символами віри, сили та любові до рідної землі. У кожній іконі – сила духу та надія, які народжуються навіть посеред війни.
“Коли є тиша, коли є ікона, і коли є молитва – ми відкриваємо серця до Бога”
На відкритті виставки панувала особлива атмосфера. Виступав дует бандуристок “Мальви”.
У своєму слові отець Іван Козій наголосив на глибокому сенсі: не матеріал, з якого зроблена ікона, а образ святого, що на ній зображений, наповнює серця людей надією.
З молитвою, вірою і любов’ю – жінка передає свої вміння іншим
Наталія не лише творить ікони, а й навчає цього інших. До неї можна записатися у школу іконопису. З молитвою, з вірою і любов’ю жінка передає свої вміння всім охочим.
Щира, добра і світла – Наталя несе у цей світ материнську молитву та світло надії. Її ікони – це не просто картини. Вони – молитва, світло і віра, які вона вкладає у кожен мазок. Кожна робота – це історія про силу духу, надію та непереможність українців, над якими стоїть Господь та віра людей у Перемогу і мир.
Такі зустрічі не лише надихають, а й нагадують, що мистецтво має потужну силу – воно здатне говорити там, де мовчить зброя. Виставка дарує людям віру в себе, у добро, у диво.
About the author
Вихованку Кременецької ДЮСШ викликали до збірної України з регбі
Юлія Євдокімова з Кременця отримала виклик на збори національної збірної України U-15 з регбі-7. Дівчина представлятиме Кременецьку ДЮСШ імені Андрія Пушкаря на відборі до команди, яка змагатиметься в Португалії. З 9 по 11 листопада у польському місті Гіжицько відбудеться триденний навчально-тренувальний збір. Саме там визначать остаточний склад збірної для майбутніх змагань у Лісабоні. Про це повідомляється на сторінці Кременецької дитячо-юнацької спортивної школи імені Андрія Пушкаря у фейсбуці. Юлія тренується у Кременецькій ДЮСШ під керівництвом Марії Тригуби, а виховував її директор школи Євгеній Запольський. Тренери відзначають високу підготовку спортсменки, її наполегливість та сильний характер. "Юля - одна з тих спортсменок, які віддаються справі на 100%. Її працелюбність і віра в себе вже сьогодні відкривають двері до великого регбі. Пишаюсь її успіхами й вірю, що це лише початок!" - каже тренер Марія Тригуба. "Юлія - наша гордість! Вона буде представляти Кременеччину та […]
Дошки від боєприпасів перетворює на святі образи: у Тернополі відкрилась виставка Наталії Війтович (фото, відео)
У Тернополі відбулася подія, яка наповнює душу світлом і вірою навіть у найтемніші часи. У бібліотеці-філії №4 на бульварі Данила Галицького відкрилася персональна виставка ікон "Коли зброя мовчить, говорять ікони" Наталії Війтович – волонтерки та майстрині іконопису, чиї роботи написані на дошках з-під боєприпасів, переданих із передової. Кожна ікона – це перетворення війни на молитву, темряви на світло, а відчаю на надію. Журналістка "Терміново" побувала на урочистому відкритті цієї виставки та спробує передати читачам ту особливу атмосферу, яка панувала в залі – атмосферу тепла, щирості та Божої благодаті. Сьогодні розповімо про жінку, яка творить ікони серцем, допомагає захисникам України та несе у світ материнську молитву і світло надії. Дошки, що пройшли через війну, тепер несуть світло Божого лику Наталія Війтович пише ікони вже п'ять років – відколи вперше створила свою роботу у школі іконопису в Церкві Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. […]
Тернополян попереджають про небезпечні погодні явища
Мешканців Тернопілля попереджають про небезпечні погодні явища. Про це повідомляє Тернопільський обласний центр з гідрометеорології. "Область: Хмарно. Без істотних опадів. Вночі та вранці туман. Вітер південно-західний, 3 – 8 м/с. Температура вночі 3 – 8° тепла, вдень 7 – 12° тепла. Місто: Хмарно. Без істотних опадів. Вночі та вранці туман. Вітер південно-західний, 3 – 8 м/с. Температура вночі 5 – 7° тепла, вдень 10 – 12° тепла. Попередження про метеорологічні явища: Область, місто: Вночі та вранці 10 листопада очікується туман видимістю 200 – 500 м. Рівень небезпечності – жовтий (НМЯ I).🟡 11 листопада: Хмарно. Без істотних опадів. Вітер північно-західний, 5 – 10 м/с. Температура вночі 2 – 7° тепла, вдень 5 – 10° тепла. 12 листопада: Хмарно. Невеликі дощі. Вітер північно-західний, 5 – 10 м/с. Температура впродовж доби 4 – 9° тепла", - попереджають синоптики.
У Тернополі вдруге розшукують чоловіка, який вийшов з дому і не повернувся
У Тернополі вдруге розшукують чоловіка, який вийшов з дому і не повернувся. Про це повідомив син зниклого Олександр. Учора чоловіка теж шукали. "Шукаю свого батька. Вчора в обід вийшов з дому набрати води і не повернувся. Живе на вулиці Р. Купчинського (район 2-ї міської лікарні). Одітий в вельветову сорочку рожевого кольору та сіру жилетку, спортивні штани темно-синього кольору. Можливо хтось бачив, чи побачить - дайте знати, будь ласка", - писав чоловік 8 листопада. Сьогодні, 9 листопада, зниклого чоловіка розшукали. Про це повідомляла патрульна поліція. "Ми допомогли чоловікові, який заблукав У пʼятницю вночі патрульні отримали повідомлення про те, що на вулиці Сергія Короля лежить чоловік, який не може підвестися та, ймовірно, потребує допомоги. Інспектори Ольга Малюк та Денис Гнідий оперативно прибули за вказаною адресою та з’ясували, що громадянин заблукав і не пам’ятає, де проживає. Патрульні спільно з небайдужим громадянином допомогли чоловікові […]
У ТЦК Тернополя прокоментували падіння чоловіка з 5 поверху
У Тернополі в приміщенні ТЦК стався нещасний випадок - з 5 поверху випав чоловік. Спочатку казали, що він загинув, проте у ТЦК згодом прокоментували інформацію - чоловік, на щастя, живий, і перебуває в стабільному стані. Про це йдеться в офіційному коментарі на сторінці ТЦК. "8 листопада 2025 року близько 00 год. 15 хв. до Тернопільського ОМТЦК та СП був доставлений військовозобов’язаний громадянин Т., який є порушником військово-облікового законодавства. Відстрочки від призову та бронювання він не має. На момент доставки громадянин Т. перебував у стані алкогольного сп’яніння. З огляду на його стан, який унеможливлював проведення об’єктивних процесуальних дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності, його було тимчасово розміщено в кімнаті відпочинку військовозобов’язаних. Близько 03 год. 50 хв. громадянин Т., перебуваючи в санвузлі спального приміщення (5-й поверх), самовільно демонтував склопакет вікна, зв’язав власний одяг та, намагаючись спуститися по ньому, зірвався та впав на […]
“Кохання, що спалахнуло кров’ю”: моторошна історія кременецьких Ромео і Джульєтти 1761 року (такого ви не читали!)
У 1761 році у Кременці сталося жахливе вбивство. Адвокат Віталій Сідоров з Кременця розповів про реальний судовий процес над закоханою парою Анни та Яна, життя яких зруйнував "любовний трикутник". Оригінальний текст Віталія Сідорова: Кременецькі Ромео і Джульєтта: кохання, що спалахнуло кров’ю (1761)Уявіть морозну волинську ніч. Холод пронизує шкіру, сніг хрумтить під ногами, а серце б’ється так, ніби саме вирішує долю. В одній маленькій хатині в селі Піщатинці 28-річна Анна Кліміха та 32-річний мандрівник Ян Прухницький відчувають те, що не має права існувати. Заборонене кохання, пристрасть, що палає всередині, - і страх.Її чоловік Томаш, грубий ткач, душить Анну ревнощами і побоями. “Він не дає дихати, - шепотіла Анна сусідам, - як ланцюг на шиї”. Ян обіцяє свободу: “Твоє серце -моє, а його життя… воно заважає нашому раю”. Ніч вибухнула Опівночі Ян прокрадається до хати. Двері скриплять, серце Анни калатає, сльози котяться […]
