
У Мережі показали унікальні фото Бережан 1941 року. На знімках – понищене війною містечко, і люди – у національному вбранні. На світлинах видно і армійських офіцерів.
Фото опублікував у Фейсбуці історик Володимир Бірчак з посиланням на Hendrik van Haar, який відшукав ці світлини у Bundesarchiv (Федеральний архів Німеччини).
“Гляньте, які шикарні світлини містечка Бережани, що на Тернопільщині. Липень 1941 року. На першій світлині на Церкві Пресвятої Трійці видніється синьо-жовтий прапор”, – пише Бірчак.
Історик припускає, що люди, зображені на фото, прийшли на дійство з нагоди відновлення Української Держави у Бережанах. “На фото видно сцену біля церкви, а також якийсь великий надпис. Ну і святково одягнуті люди. Багато людей також із парасольками, ймовірно прийшли на дійство і так захищаються від липневого сонця”, – пише він.
Історична довідка. Місто Бережани на Тернопільщині було окуповане німецькими військами на початку липня 1941 року.
Протягом липня 1941 року влада в Бережанах змінювалася:
Початок липня (до 3 або 7 липня): Влада Радянського Союзу (СРСР) в особі органів НКВС та місцевих радянських адміністрацій, які панічно відступали на схід. Цей період відзначився масовими розстрілами політичних в’язнів у Бережанській тюрмі, скоєними НКВС.
НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ) розстрілював в’язнів під час свого панічного відступу в червні-липні 1941 року з кількох причин, що ґрунтувалися на страху, ідеології та прагненні приховати сліди злочинів.
Знищення “Ворогів Народу”- це була основна ідеологічна причина. Більшість в’язнів у тюрмах Західної України, включно з Бережанами, були політичними в’язнями:
- Члени українських національних організацій (наприклад, ОУН).
- Представники місцевої інтелігенції, духовенства та колишньої “буржуазії”.
- Люди, звинувачені у “контрреволюційній діяльності”.
Радянське керівництво розглядало цих людей як небезпечний елемент, який міг перейти на бік німецьких окупантів або підняти повстання в тилу Червоної Армії. За логікою сталінського режиму, краще було їх знищити, ніж залишити живими, щоб вони не стали базою для антирадянського опору.
Згідно з історичними даними та звітами, захоронення закатованих в’язнів з Бережанської тюрми проводилося у наперед підготовлених ямах на території замкового комплексу (Замок Синявських), де на той час розташовувалася військова частина НКВС.
“Дід казав, що закидана яма добу ще рухалася, нквдисти нікого не підпускали туди, розкопали вже як німці зайшли в Бережани”, – пише у коментарях Ольга Дерень.
У перших числах липня 1941 року, коли німецькі війська зайняли місто, родини кинулися шукати своїх близьких до Бережанської в’язниці, а згодом були дозволені розкопки могил на території замку.
На стіні цієї будівлі встановлено меморіальну таблицю, присвячену жертвам сталінських репресій. Біля неї також розташована капличка на вшанування пам’яті закатованих українських патріотів.
Деякі свідчення вказують на те, що тіла замордованих могли бути поховані і в інших місцях. Зокрема, є згадки про те, що тіла деяких жертв, засуджених до страти, відшукали пізніше восени у закиданій камінням ямі біля Бережанського лісу.
З 3 або 7 липня 1941 року: Влада перейшла до Нацистської Німеччини.
Німецька окупація Бережан, згідно з джерелами, тривала з 3 або 7 липня 1941 року до 22 липня 1944 року. Бережани увійшли до складу Дистрикту Галичина (Distrikt Galizien) Генерал-губернаторства. З серпня 1941 року Бережани стали окружним центром (Kreishauptmannschaft). Німці також вбивали населення Бережан – переважно євреїв. Антисемітська політика нацистів призвела до планомірного знищення майже всього єврейського населення міста, яке до окупації становило значну частину жителів. У місті було створено гетто, яке стало місцем ізоляції та винищення.
Знищення євреїв відбувалося у кілька етапів:
- Жовтень 1941 року: Близько 600 чоловіків (ремісників і торговців) розстріляно у каменоломні в селі Рай (попри спроби юденрату викупити їх).
- Грудень 1941 року: Близько 1000 старих, жінок та дітей розстріляно у лісі біля села Літятин.
- Подальші акції: Решта єврейського населення з гетто знищувалася або депортувалася до таборів смерті.
Загальна кількість єврейських жертв Голокосту з Бережан та околиць оцінюється у кілька тисяч осіб.