Підвищення цін на житлово-комунальні послуги в Україні дедалі частіше згадується у заявах представників влади. Про необхідність перегляду тарифної політики говорять як у Національному банку, так і в уряді. Що саме може змінитися та коли — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.
Низькі тарифи — невигідні державі?
Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. За його словами, різкі цінові стрибки, зокрема комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки. “Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, — пояснив він.
На думку представника Нацбанку, субсидіювання цін на комунальні послуги є дорогим для держави. “Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати”, — певен Ніколайчук. Натомість, на його думку, більш передбачувана тарифна політика допоможе державі краще планувати витрати. До слова, НБУ у своїх інфляційних звітах постійно рекомендує не відкладати занадто далеко повернення ринкових цін для населення на житлово-комунальні послуги.
Ціна на електрику може зрости
Тим часом в уряді прогнозують подальше підвищення вартості електроенергії для населення. Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки ціни на електроенергію для побутових споживачів (з грудня по грудень відповідних років) щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Як повідомило видання “Економічна правда”, про таке йшлося в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на 2026-2028 роки.
У липні цього року в листі про наміри до керівництва МВФ українська влада вже заявляла про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги. Однак з уточненням, що це відбудеться лише після закінчення війни. “Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни”, — йдеться в документі.
Від березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас мораторій не поширюється на вартість електроенергії. Вже під час повномасштабного вторгнення тариф на світло для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Така ціна мала діяти до 30 квітня 2025 року, проте зміни у вартості електроенергії для населення відтермінували до осені. “Уряд продовжує дію ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків) на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом — 4,32 грн за кВт⋅год”, — заявив у квітні цього року тодішній Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Чи виправдане підвищення?
Експерти також не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости. “Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 грн, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 грн щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 грн”, — пояснює Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко.
На його думку, підвищення, ймовірно, торкнеться не лише електроенергії, а й газу, опалення та води. “Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно “помірного” зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки”, — певен Попенко.
Крім того, за словами експерта, економічної необхідності підвищувати тарифи на газ і електроенергію немає. Адже поточний тариф повністю покриває витрати Енергоатому та обленерго.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також поділяє думку, що зміна тарифів нині є недоцільною. “Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів”, — сказав Харченко.
Борг українців за оплату ЖКГ, про який згадує Харченко, за даними Держстату уже сягнув 106,6 млрд грн. Найбільше заборгували за тепло та гарячу воду — 35,2 млрд грн, за газ українці не доплатили 32,3 млрд грн, за електроенергію — 17,1 млрд грн, за холодну воду — 10,2 млрд грн; за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн, за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.
About the author
Митрополит Нестор освятив у храмі на Тернопільщині новий престол
На Тернопільщині у храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Лошнів митрополит Нестор освятив новий престол. Архіпастирський візит відбувся саме в день престольного свята цієї парафії. Митрополит Тернопільський і Кременецький Нестор прибув до Теребовлянського благочиння, щоб взяти участь у святкуванні. Настоятелем благочиння є протоієрей Василь Лабазович. "Архієрей звершив Божественну літургію в храмі Різдва Пресвятої Богородиці с. Лошнів і освятив у ньому новий престол", - йдеться у дописі єпархії. Цей день став особливим для місцевої громади православних християн.
У тернопільському університеті побільшало доцентів
У Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя з'явилося п'ять нових доцентів. Ректор Микола Митник особисто вручив атестати науковцям, які отримали нове звання. Серед них виявився Віктор Ворощук, який поєднує посаду в.о. завідувача кафедри обладнання харчових технологій з науковою діяльністю. Про це повідомляють у ТНТУ. Троє викладачів кафедри електричної інженерії також стали доцентами - Сергій Бабюк, Мирослав Наконечний та Ярослав Філюк. П'ятим новопризначеним доцентом став Павло Тимків з кафедри біотехнічних систем, який працює старшим викладачем. На тому ж засіданні вчена рада затвердила навчальне навантаження викладачів на новий 2025/2026 навчальний рік. Також ухвалили план роботи університету та внесли зміни до положення про відділ перспективних технологій та енергоменеджменту. Усі п'ятеро нових доцентів мають науковий ступінь кандидата технічних наук.
П’ятеро людей покалічились всього за добу: ситуація з мотоциклістами на Тернопільщині стає неконтрольованою
Ситуація з мотоциклістами на Тернопільщині стає неконтрольованою - травми при падінні з двоколісника отримують все більше людей. Зокрема, всього за добу п'ятеро людей були травмовані у різних районах області, серед них є неповнолітні. Про це розповіли у поліції Тернопільщини. "Упродовж понеділка, 8 вересня, на дорогах Тернопільської області сталися три дорожньо-транспортні пригоди, внаслідок яких травм зазнали п’ятеро осіб, зокрема неповнолітній. Близько 18:00 у місті Монастириська 15-річний житель громади не впорався з керуванням мотоцикла та в’їхав у бетонну огорожу. Із численними тілесними ушкодженнями його госпіталізували до лікарні", - йдеться у повідомленні. Також травм зазнав 23-річний житель Тернополя. Він не впорався з керуванням мотоцикла та з’їхав у кювет. Внаслідок ДТП травм зазнали як водій, так і його пасажирка — 18-річна тернополянка. Аварія сталася близько 23:0 між селами Пилява та Новоставці Трибухівської громади. Ще одна аварія сталася у селі Стіжок Шумської громади. Тут не […]
Похолодання та дощі прийшли на Тернопільщину: чи буде ще тепло
На Тернопільщині після затяжної літньої спеки прийшло легке похолодання. Уже у вівторок, 9 вересня, стало помітно холодніше - стовпчики термометрів, як кажуть синоптики, не перевищуватимуть +24, можливі також незначні опади. У середу, 10 вересня, температура повітря складатиме +23°…+25°C, буде мінлива хмарність, проте без опадів. Про це свідчить прогноз Укргідрометцентру. У четвер, 11 вересня, пройдуть дощі. Температура буде по-осінньому приємною. У п'ятницю, 12 вересня, ще трішки похолодає. Дощі не припиняться. Таким чином, сильного похолодання на Тернопільщині поки що не очікується. Надзвичайної спеки не буде, однак не замерзнемо - температура буде у межах комфортних значень. Також метеорологи прогнозують кілька епізодів бабиного літа в Україні у 2025 році.
Чому кольори веселки завжди йдуть у тому самому порядку?
Кожен знає, що після дощу на небі може з'явитися веселка з 7 кольорами. Але ви коли-небудь замислювалися, чому ці кольори завжди розташовані в однаковому порядку - червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий? Відповідь криється в законах фізики, які не змінюються. Порядок появи кольорів визначається довжиною їхньої хвилі - це основне правило, за яким формується веселка. Ісаак Ньютон показав, що біле світло (сонячне світло) через призму можна розкласти на кольори веселки: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. Коли сонячне світло потрапляє у краплі дощу, відбувається те саме явище - біле світло розпадається на окремі кольори. Червоний колір має найдовшу довжину хвилі видимого світла, близько 650 нанометрів. Зазвичай він з'являється на зовнішній частині дуги веселки. Фіолетовий - найкоротша довжина хвилі у видимому спектрі - сповільнюється і заломлюється сильніше, ніж найдовша - червона. Саме тому фіолетовий завжди опиняється на […]
Уряд розширив підстави для бронювання від мобілізації
Кабінет міністрів України розширив можливості для бронювання працівників від мобілізації. Нові правила стосуються підприємств у прифронтових регіонах та компаній, які виготовляють дрони для армії. Зміни торкнулися також критеріїв для критично важливих підприємств, які можуть захищати своїх співробітників від призову. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на урядову постанову від 8 вересня 2025 року № 1106. Влада уточнила норму про бронювання усіх працівників критично важливих підприємств у прифронтових областях. Тепер таке бронювання можливе "на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси". Це означає, що компанії в зонах бойових дій отримали додаткові гарантії для збереження кадрів. До списку критично важливих підприємств додали нову категорію. Це "підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, […]
