На Тернопільщині можуть закрити або реорганізувати щонайменше 32 школи. Це один із найвищих показників по Україні.
Причина — постанова Кабінету Міністрів № 245 від 5 березня 2024 року, яка припиняє державне фінансування шкіл із менш ніж 45 учнями. За даними дослідження Education.ua, з 1 вересня 2025 року щонайменше 403 малокомплектні школи по всій країні опиняться під загрозою закриття або реорганізації.
Уряд пояснює реформу потребою оптимізувати освітню мережу та ефективніше використовувати бюджетні кошти. Проте наслідки можуть бути відчутними для багатьох українців: тисячі дітей втратять доступ до навчальних закладів поблизу дому, а сотні вчителів залишаться без роботи.
Дослідження також виявило, що за останні чотири роки кількість сільських шкіл в Україні вже скоротилася на 20%. Найбільше закриттів очікується у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях.
Хоча влада обіцяє забезпечити школярів транспортом, практика показує, що навіть за наявності шкільних автобусів діти часто не мають змоги нормально відвідувати заняття.
Навіть без нових реформ шкіл стає все менше
5 березня 2024 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 245, яка змінює підхід до фінансування освіти. Відповідно до неї, починаючи з 1 вересня 2025 року, держава більше не виділятиме коштів на оплату праці педагогів у школах, де кількість учнів становить менше ніж 45 осіб. Виняток зробили лише для початкових шкіл, які продовжать отримувати кошти незалежно від кількості дітей.
Кількість шкіл в Україні і так зменшується щороку. Якщо у 2020 / 2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, то у вересні 2024 року — вже 12 268 закладів загальної середньої освіти.
Сільська освіта погана, тому сільські школи потрібно закрити?
Наслідки реорганізації закладів загальної середньої освіти можуть виявитися фатальними зокрема для сотень сільських шкіл, яких і так за останні роки стало менше на 20 %.
Згідно з даними Міністерства освіти і науки України, вартість навчання одного учня в селі значно перевищує витрати на міського школяра. У середньому ця цифра становить 30,4 тисячі гривень на рік, тоді як у місті — 24,4 тисячі. У деяких селах цей показник сягає понад 51 тисячу гривень. МОН вважає такі витрати невиправданими, оскільки за підсумками національного мультипредметного тесту, який відображає рівень підготовки випускників до вступу до університетів, результати навчання дітей із сільської місцевості нижчі за показники міських школярів.
Проте нижчі результати — не провина самих учнів. Діти із сільських шкіл часто мають обмежений доступ до якісної освіти: бракує вчителів, сучасного обладнання, додаткових освітніх можливостей, як-от гуртків. Тож умови, у яких вони навчаються, нерівні від початку, тому порівнювати результати лише за підсумками тестування — несправедливо.
Нова хвиля реорганізації мережі шкіл
За даними, які надали освітньому порталу Education.ua департаменти освіти, в Україні щонайменше 403 школи, у яких навчається менше 45 учнів. Ці заклади освіти 1 вересня 2025 року або повністю припинять існування, або будуть реорганізовані шляхом пониження ступеня — наприклад, у цих школах залишаться лише початкові класи, або вони стануть філіями опорних закладів.
Але в реальності ця цифра може бути вищою: наприклад, у Тернопільській області громади повідомили про 32 такі школи, тоді як офіційні дані департаменту освіти нараховують 77 закладів, де навчається менше ніж 45 учнів. Це може свідчити про те, що частину малокомплектних шкіл ще не включено до офіційних планів громад. До того ж не всі громади надали відповіді на запити, тож поточні дані не є вичерпними.
Найбільше шкіл постраждає у Львівській, Черкаській, Сумській, Тернопільській та Хмельницькій областях.
Варто розуміти, що школи закриває не Міністерство освіти і науки. Але воно створює умови, за яких це відбувається, шляхом зменшення фінансування. Рішення про закриття або реорганізацію кожної конкретної школи ухвалює місцева влада.
Далі більше. Згідно з вищезгаданою постановою, з 1 вересня 2026 року освітню субвенцію більше не отримуватимуть заклади, у яких навчається менше ніж 60 учнів.
Що буде з дітьми закритих малокомплектних шкіл
Офіційно влада гарантує перевезення школярів до опорних освітніх закладів. Приклад Житомирської області показує зворотний бік: через проблеми з постачанням пального шкільні автобуси припинили курсувати, і 180 дітей із навколишніх сіл тимчасово залишилися без очного навчання. Це яскраво демонструє, що навіть за наявності автобусів діти із громад, де немає поблизу шкіл, втрачають доступ до освіти. Та суперечить ідеї доступної та якісної освіти для всіх.
Що буде з вчителями закритих шкіл
Працевлаштування вчителів після закриття чи реорганізації шкіл залежить від місцевої влади. За наявності вакансій педагогів можуть перевести до інших закладів, однак багатьом доведеться шукати нову роботу або змінювати професію. Це поглиблює кадрову кризу: за шість років кількість учителів і так зменшилася на 16,2 %.
Закриття малокомплектних шкіл в Україні є складним і неоднозначним рішенням. З одного боку, держава прагне підвищити якість освіти й оптимізувати бюджетні витрати. З другого — тисячі дітей та сотні педагогів залишаються перед вибором без вибору.
Для проведення аналізу використовувалися дані Інституту освітньої аналітики, Українського центру оцінювання якості освіти та інформація з обласних департаментів освіти, отримана за офіційними запитами у березні 2025 року.
About the author
Пухкі пампушки до борщу з часниковою намазкою, що тануть в роті: простий рецепт
Пампушки до борщу - це не просто хліб, це справжній символ української домашньої кухні. Але досягти тієї самої пухкості й аромату, що нагадують бабусину кухню, вдається не кожному. Цей рецепт — саме той випадок, коли все виходить з першого разу: булочки виходять надзвичайно м'якими, повітряними, з апетитною рум'яною скоринкою, а часникова намазка додає їм того неповторного смаку, заради якого хочеться готувати знову і знову. Рецепт опублікувала Магдалина Шершун у популярній Facebook-групі "Рецепти коліжанок". Приготування Готуємо опару. Злегка підігріти воду (не гарячу — лише тепленьку). Додати дріжджі та цукор, перемішати й відставити в тепле місце на ~10 хвилин, поки маса не почне підніматися й пузиритися. Замішуємо тісто. До просіяного борошна додати сіль і готову опару. Вимісити м'яке, еластичне тісто. Накрити й залишити підходити в теплі на 1 годину. Формуємо булочки. Тісто, що підійшло, поділити на 14 рівних частин. З кожної сформувати акуратну кульку і викласти у […]
У тернопільських магазинах перестали приймати купюри 1, 2, 5 та 10 гривень. Чи законно це
Тернополяни вже встигли здивуватись: на дверях деяких місцевих магазинів з'явились оголошення - дрібні паперові гривні більше не приймаються. Читачі надсилають фото, питають: це законно? Хто має нести гроші до банку на обмін - споживачі чи магазини? Розповідаємо. З початку березня 2026 року паперові купюри номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень офіційно пішли з обігу - так вирішив Національний банк України. Тепер ці номінали існують виключно у форматі монет. Саме тому касири мають повне право повернути вам таку банкноту назад. А що ж робити з тими, що вже є в гаманці? Нести до банку - і не зволікати. До лютого 2027 року будь-яке відділення зобов'язане обміняти старі купюри безкоштовно, без черги і без обмежень по сумі. Тобто хоч цілий пакет принесіть - приймуть. Тож перевірте свої гаманці. Якщо там є паперові "одиниці", "двійки", "п'ятірки" чи "десятки" — відкладіть окремо і найближчим […]
Наталія Сумська завітала до Тернополя: яскраві кадри благодійного вечора (фото, відео)
У Тернополі відбувся на благодійний вечір "Світ" - літературно-музично-хореографічне дійство за мотивами книги Сергія Лазо "Цвяхи". Захід відбувся в актовій залі ЗУНУ. На сцені виступили Наталія Сумська, Сергій Лазо та Гриць Драпак. На вечорі зібралися поціновувачі мистецтва. Серед учасників - відома акторка Наталія Сумська, письменник Сергій Лазо та Гриць Драпак. Також були присутні поважні гості мистецької події. В основі дійства - книга Сергія Лазо "Цвяхи". Подія поєднала літературу, музику та хореографію. Більше фото та відео дивіться нижче.
На фронті загинув 25-річний військовий з Тернопільщини
На фронті загинув 25-річний Олександр Трушик з Горигляд — військовослужбовець 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він віддав життя за Україну 24 лютого 2026 року. Про втрату повідомила Коропецька селищна рада. Олександр Трушик народився 16 жовтня 2000 року. Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув 24 лютого 2026 року під час бойових дій. У громаді оголошено жалобу з 5 по 10 березня 2026 року. Похорон відбудеться в селі Горигляди. Точний час прибуття кортежу, парастасу та чину похорону буде повідомлено додатково. "Висловлюємо щирі співчуття матері Світлані, батьку Олександру, брату Матвію, бабусі Ганні, дідусеві Михайлу, бабусі Тетяні, дідусеві Михайлу, хресній Наталії, родині, друзям, близьким та побратимам Героя.Розділяємо ваш біль і сумуємо разом з вами у цю важку годину", - йдеться у повідомленні.
Смерть жінки у Кременецькій лікарні розслідує поліція
Слідчі Кременеччини відкрили кримінальне провадження щодо медиків після смерті 55-річної пацієнтки. Дочка загиблої стверджує: лікарі ігнорували її прохання про додаткове обстеження матері. Як повідомляє поліція Тернопільської області, провадження відкрито за статтею 140 КК України - неналежне виконання обов'язків медичним працівником. Як це сталося Жителька одного із сіл Кременеччини опублікувала у соцмережах звинувачення на адресу лікарів. Слідчі самостійно виявили публікацію та запросили жінку до поліції - вона виклала всі обставини у письмовій заяві. Читайте також: У Кременецькій лікарні обшуки: що відомо За її словами, вона неодноразово просила направити матір до лікарні в Тернополі та провести додаткове обстеження. Лікарка відмовляла, пояснюючи, що в цьому немає потреби. 16 лютого 2026 року жінка померла. Поліція розпочала досудове розслідування. У його межах слідчі: встановлюватимуть усі обставини події; призначать необхідні експертизи; нададуть правову оцінку діям медпрацівників.
Курси німецької мови для початківців у 2026 році: як перейти з A1 до A2, скільки часу потрібно та що вчити
У 2026 році курси німецької мови для початківців залишаються найбільш затребуваним форматом навчання серед тих, хто планує навчання, роботу або переїзд до німецькомовних країн. Онлайн-формат дозволяє почати з нуля у комфортному темпі, без перевантаження та з чітким розумінням подальшого прогресу. Саме перехід із рівня A1 до A2 часто стає першим серйозним етапом, який показує, наскільки ефективно побудована програма навчання. Для новачків важливо не лише засвоїти базову лексику й граматику, а й навчитися стабільно використовувати мову в простих ситуаціях. Неправильний старт або відсутність системності на рівні A1 ускладнює подальший перехід до A2. Що означають рівні A1 та A2 у німецькій мові Рівень A1 передбачає знайомство з основами мови: алфавіт, вимова, прості слова та базові граматичні конструкції. На цьому етапі студент вчиться розуміти короткі фрази, представляти себе та будувати найпростіші речення. Головна мета A1 — сформувати мовну базу без перевантаження. Рівень A2 є логічним […]
