
73-річний Ярослав Мельничук з села Коропець на Тернопільщині створив власний бізнес на пенсії. Чоловік виготовляє дерев’яні підставки для телефонів, які користуються попитом не лише в Україні, а й за кордоном.
Колишній будівельник захопився новою справою після того, як онуки подарували йому смартфон. Переглядаючи відео, майстер побачив дерев’яні підставки для телефонів і вирішив створити щось подібне. Про це пише видання “ШОТАМ”.
Перші вироби Ярослав Дмитрович зробив для учнів своєї доньки-викладачки музичної школи. Після того, як онука Віталія розповіла про творчість дідуся у соціальних мережах, надійшло перше велике замовлення – 30 підставок для музичного училища з Полтавщини.
За рік майстер виконав понад 500 замовлень. Його вироби прикрашають оселі у Франції, Таїланді, США та Австралії. Кожна підставка має оригінальну назву: “Той, хто поїв усю капусту на городі” – для моделі із зайчиком, “Моя дочка-музикантка” – для підставки з нотами.
Виготовлення однієї підставки займає понад добу. Спочатку майстер створює ескіз, потім вирізьблює форму, шліфує та покриває лаком. За день Ярослав Мельничук може виготовити 5-6 виробів у своїй імпровізованій майстерні у стодолі.
Частину прибутку майстер віддає на потреби ЗСУ. Військові також замовляють підставки – були випадки використання виробів навіть в окопах. Для захисників України майстер виготовляє підставки безкоштовно.
Онука Віталія, яка є співачкою та волонтеркою, допомагає дідусеві з продажами та організацією благодійних зборів. Перша підставка, виставлена на благодійний аукціон, допомогла зібрати 150 тисяч гривень для бригади “Рубіж”. За минулий рік завдяки виробам майстра вдалося зібрати близько півтора мільйона гривень на потреби військових.
Середня вартість підставки становить 400-500 гривень. До кожного замовлення майстер додає лист із побажаннями та подарунок – сушені яблука, груші з власного саду, горіхи чи цукерки.
У свої 73 роки Ярослав Мельничук також захоплюється риболовлею, співає, читає реп та веде домашній музей старовинних речей. Чоловік мріє прожити ще хоча б 10 років, щоб зібрати рідних і друзів за великим столом у рідному селі на березі Дністра.