Одноразовий посуд, зокрема стакани з гофрованими стінками (https://simi.kiev.ua/uk/sklyanky-z-hofroyu/), набули широкого поширення завдяки своїй зручності та практичності. Однак наскільки вони екологічні та безпечні для природи?
За даними експертів, щорічно у світі використовується і викидається близько 500 мільярдів одноразових стаканчиків. Це величезна кількість відходів, які здебільшого не піддаються переробці через складність поділу паперу та пластику.
Як виробляються гофровані стаканчики?
Перший етап виробництва виготовлення будь-якого стакана для кави – це підготовка паперової маси. Деревина подрібнюється і змішується з водою та хімікатами, утворюючи однорідну масу. Потім ця маса подається на папероробну машину, де вона рівномірно розподіляється на рухомій сітці, утворюючи тонкий шар паперу. Отриманий шар пресується і висушується, перетворюючись на міцний картон.
Далі картон покривається тонким шаром поліетилену за допомогою спеціального екструдера. Це робиться для того, щоб стаканчик не промокав і міг утримувати рідину. Важливо зазначити, що використання поліетилену – один із головних чинників, що впливають на екологічність гофрованих стаканчиків, оскільки він значно ускладнює процес переробки.
Після нанесення поліетиленового покриття, картон розрізають на заготовки потрібного розміру і форми. Потім ці заготовки надходять на спеціальний верстат, де вони згортаються в конусоподібну форму і скріплюються по шву. На цьому ж етапі до стаканчика приклеюється дно, зазвичай виготовлене з більш щільного картону.
Наступний крок – це формування гофрованої структури стаканчика. Отриману конусоподібну заготовку поміщають у спеціальну машину, де під впливом високої температури та тиску на її поверхні створюють характерні кільцеві заглиблення та виступи.
На заключному етапі готові гофровані стаканчики проходять контроль якості, упаковуються в коробки або пакети та відправляються споживачам. Більше деталей про виробництво паперових стаканів можна знайти тут.
Чому гофровані стакани добре розкладаються в природних умовах?
- Основний компонент гофрованих стаканів – папір або картон, які самі по собі є біорозкладним матеріалом. Однак для надання вологостійкості та міцності, паперову основу покривають тонким шаром поліетилену – синтетичного полімеру, який отримують із нафти.
- На швидкість розкладання гофрованих стаканів також впливають умови, в яких вони опиняються після використання. Якщо стаканчик потрапляє на звалище або в природне середовище, процес його розкладання відбуватиметься повільніше, ніж у разі промислової компостувальної установки.
- Залишки напоїв і їжі на внутрішній поверхні гофрованих стаканів можуть приваблювати комах і тварин, які руйнуватимуть структуру стаканчика і прискорюватимуть процес його розкладання.
- Ультрафіолетове випромінювання здатне руйнувати багато синтетичних полімерів, зокрема поліетилен. Тому гофровані стакани, що опинилися під прямими сонячними променями, можуть розкладатися швидше, ніж ті, що перебувають у тіні або поховані під шаром сміття.
- Те, як ми утилізуємо використані гофровані стакани, також впливає на швидкість їхнього розкладання. Якщо стаканчики потрапляють на звалище разом з іншими відходами, процес їхнього розкладання може розтягнутися на десятиліття або навіть століття.